Дієтична газована вода не провокує таких миттєвих і різких стрибків рівня глюкози, як її класичні аналоги. Водночас надмірний вміст цукру у звичайних напоях має прямий зв’язок із розвитком жирової хвороби печінки. Здавалось би, вибір очевидний, проте дієтичні напої також можуть приховувати ризики для здоров’я печінки, хоча це питання ще потребує детальнішого вивчення.
Якщо ви стоїте перед вибором між звичайною колою та варіантом «лайт» або «зіро», спираючись на контроль цукру чи здоров’я печінки, варто звернути увагу на різницю в інгредієнтах. Хоча дієтична вода не викликає «цукрового шторму», дослідження обох типів напоїв викликають занепокоєння лікарів щодо їхнього довгострокового впливу на організм.
Дієтична газована вода: кращий вибір для контролю глюкози?
Якщо ваш головний пріоритет — рівень цукру в крові, то в короткостроковій перспективі дієтична газована вода однозначно виграє.
Звичайні солодкі напої перенасичені доданим цукром або глюкозно-фруктозним сиропом, які організм засвоює майже миттєво.
- Механізм дії: Цукор (зокрема фруктоза) швидко розщеплюється і потрапляє в кровотік, спричиняючи різкий підйом рівня глюкози.
- Реакція організму: У відповідь підшлункова залоза викидає інсулін — гормон, що працює як «транспорт», переміщуючи цукор із крові в клітини для отримання енергії або запасання.
- Ризик резистентності: У людей з інсулінорезистентністю клітини погано реагують на цей гормон. Це змушує підшлункову працювати на знос, виробляючи ще більше інсуліну, що додатково перевантажує метаболізм. Регулярне вживання солодких напоїв тісно пов’язане з цим станом, який є прямою дорогою до діабету 2-го типу та серцевих хвороб.
Натомість дієтичні напої містять мінімум цукру або не містять його зовсім. Вони підсолоджені штучними замінниками (наприклад, аспартамом або сукралозою), які є непоживними і не підвищують рівень глюкози. Тому після склянки дієтичної коли ви не відчуєте того самого стрімкого стрибка інсуліну.
Приховані ризики дієтичних напоїв
Однак не все так просто. Довгострокові наслідки вживання штучних підсолоджувачів досі залишаються предметом дискусій. Деякі дані свідчать про те, що регулярне вживання дієтичних напоїв може впливати на апетит, змінювати склад мікробіому кишечника і навіть погіршувати чутливість до інсуліну. Усе це може опосередковано впливати на рівень цукру та метаболічне здоров’я.
Ба більше, існують дослідження, які пов’язують обидва типи напоїв (і звичайні, і дієтичні) з підвищеним ризиком розвитку діабету 2-го типу. Висновок простий: дієтична вода рятує від миттєвого стрибка цукру, але щоденне вживання будь-якої газованої води може з часом розхитати ваш обмін речовин.
Удар по печінці: жоден варіант не є безпечним
Високий вміст цукру у звичайній газованій воді безпосередньо призводить до накопичення жиру в печінці. Проте з’являється все більше доказів того, що дієтичні версії теж не є цілком невинними.
Головна проблема звичайної газованої води — це фруктоза. Вона переробляється переважно печінкою. Коли її надходить забагато (як у випадку з солодкою водою), печінка перетворює надлишок на жир. З часом це призводить до стеатотичної хвороби печінки, пов’язаної з метаболічною дисфункцією (MASLD), яку раніше називали просто жировою хворобою печінки. Це стан, коли зайвий жир накопичується в органі, що може спричинити запалення, рубцювання (фіброз) і навіть серйозні пошкодження.
Чи безпечна “Light” версія для печінки?
На жаль, дослідження показують, що заміна цукру на підсолоджувачі не гарантує повної безпеки:
- Науковці пов’язують як звичайні, так і штучно підсолоджені напої із запаленням печінки та накопиченням жиру (порівняно з тими, хто не вживає таких напоїв).
- У масштабному дослідженні, представленому на медичній конференції, було виявлено підвищений ризик MASLD не лише у любителів солодкої води, а й у тих, хто регулярно пив низькокалорійні напої.
Варто зазначити, що ці дослідження є спостережними — вони показують зв’язок, але не доводять пряму причину. Проте тенденція очевидна: часте споживання будь-якої газованої води асоціюється з ризиками для печінки.
Інші фактори, які варто врахувати
Вплив газованої води не обмежується лише цукром та печінкою:
- Контроль ваги: Звичайна газована вода — це «рідкі калорії», які швидко призводять до набору ваги. Дієтична вода не має калорій, але деякі штучні підсолоджувачі можуть збивати природні сигнали голоду, що парадоксальним чином теж може сприяти накопиченню жиру.
- Серцево-судинні ризики: Доданий цукор — ворог серця. Дані щодо дієтичної води змішані: одні дослідження не бачать шкоди, інші ж пов’язують її часте вживання з ризиком серцевих хвороб.
- Здоров’я зубів: Тут нічия. Обидва види напоїв містять кислоти (наприклад, ортофосфорну), які руйнують зубну емаль. Звичайна вода додає до цього ще й ризик карієсу через цукор.
Порівняння поживної цінності
Для наочності порівняємо класичну колу та її дієтичний аналог (на прикладі продуктів Coca-Cola). Слід пам’ятати, що калорійність та тип підсолоджувача можуть відрізнятися залежно від бренду.
| Показник | Звичайна газована вода (банка 0,33 л) | Дієтична газована вода (банка 0,33 л) |
|---|---|---|
| Калорії | 138 ккал | 0 ккал |
| Вуглеводи | 39 г | 0 г |
| Доданий цукор | 39 г (це близько 10 чайних ложок!) | 0 г |
| Інші підсолоджувачі | 0 | Аспартам (або інші замінники) |
Наукові джерела =>
Hieronimus B, Medici V, Lee V, et al. Effects of consuming beverages sweetened with fructose, glucose, high-fructose corn syrup, sucrose, or aspartame on OGTT-derived indices of insulin sensitivity in young adults. Nutrients. 2024;16(1):151. doi:10.3390/nu16010151
Eckstein ML, Brockfeld A, Haupt S, et al. Acute metabolic responses to glucose and fructose supplementation in healthy individuals: a double-blind randomized crossover placebo-controlled trial. Nutrients. 2021;13(11):4095. doi:10.3390/nu13114095
Lee, S. H., Park, S. Y., & Choi, C. S. (2022). Insulin resistance: from mechanisms to therapeutic strategies. Diabetes & MetabolismJournal, 46(1), 15–37. https://doi.org/10.4093/dmj.2021.0280
Meng Y, Li S, Khan J, et al. Sugar- and artificially sweetened beverages consumption linked to type 2 diabetes, cardiovascular diseases, and all-cause mortality: a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. Nutrients. 2021;13(8):2636. doi:10.3390/nu13082636
Zhang R, Noronha JC, Khan TA, et al. The effect of non-nutritive sweetened beverages on postprandial glycemic and endocrine responses: a systematic review and network meta-analysis. Nutrients. 2023;15(4):1050. doi:10.3390/nu15041050
Debras C, Deschasaux-Tanguy M, Chazelas E, et al. Artificial sweeteners and risk of type 2 diabetes in the prospective NutriNet Santé cohort. Diabetes Care. 2023;46(9):1681-1690. doi:10.2337/dc23-0206
Hetta HF, Sirag N, Elfadil H, et al. Artificial sweeteners: a double-edged sword for gut microbiome. Diseases. 2025;13(4):115. doi:10.3390/diseases13040115
Kabthymer RH, Wu T, Beigrezaei S, Franco OH, Hodge AM, de Courten B. The association of sweetened beverage intake with risk of type 2 diabetes in an Australian population: A longitudinal study. Diabetes Metab. 2025;51(6):101665. doi:10.1016/j.diabet.2025.101665
Zhou Y, Jia Y, Yao Y, et al. Association of sugary beverages consumption with liver fat content and fibro-inflammation: a large cohort study. Front Public Health. 2025;13:1624848. doi:10.3389/fpubh.2025.1624848
Sigala DM, Hieronimus B, Medici V, et al. Consuming sucrose- or HFCS-sweetened beverages increases hepatic lipid and decreases insulin sensitivity in adults. J Clin Endocrinol Metab. 2021;106(11):3248-3264. doi:10.1210/clinem/dgab508
Targher G, Valenti L, Byrne CD. Metabolic dysfunction–associated steatotic liver disease. New England Journal of Medicine. 2025 Aug 14;393(7):683-98. DOI: 10.1056/NEJMra2412865
Liu L, et al. Sugar- and low/non-sugar–sweetened beverages and risks of metabolic dysfunction–associated steatotic liver disease and liver-related mortality: a prospective analysis of the UK Biobank. Abstract OP161. Presented at: United European Gastroenterology (UEG) Week 2025; October 4–7, 2025
Steffen BT, Jacobs DR, Yi SY, et al. Long-term aspartame and saccharin intakes are related to greater volumes of visceral, intermuscular, and subcutaneous adipose tissue: the CARDIA study. Int J Obes (Lond). 2023;47(10):939-947. doi:10.1038/s41366-023-01336-y
Chakravartti SP, Jann K, Veit R, et al. Non-caloric sweetener effects on brain appetite regulation in individuals across varying body weights. Nat Metab. 2025;7(3):574-585. doi:10.1038/s42255-025-01227-8
Chen Z, Wei C, Lamballais S, et al. Artificially sweetened beverage consumption and all-cause and cause-specific mortality: an updated systematic review and dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. Nutr J. 2024;23(1):86. Published 2024 Jul 31. doi:10.1186/s12937-024-00985-7
Movahedian M, Golzan SA, Asbaghi O, Prabahar K, Hekmatdoost A. Assessing the impact of non-nutritive sweeteners on anthropometric indices and leptin levels in adults: A GRADE-assessed systematic review, meta-analysis, and meta-regression of randomized clinical trials. Crit Rev Food Sci Nutr. 2024;64(30):11161-11178. doi:10.1080/10408398.2023.2233615
Salas MM, Nascimento GG, Vargas-Ferreira F, Tarquinio SB, Huysmans MC, Demarco FF. Diet influenced tooth erosion prevalence in children and adolescents: Results of a meta-analysis and meta-regression. J Dent. 2015;43(8):865-875. doi:10.1016/j.jdent.2015.05.012
U.S. Department of Agriculture: FoodData. Central. Coca Cola, Cola
U.S. Department of Agriculture: FoodData. Central. Diet Coke Can, 12 fl oz

1850