3176
Європейська автомобільна індустрія переживає найглибшу кризу за останні десятиліття. Легендарні бренди закривають заводи, звільняють працівників та відмовляються від фінансових прогнозів. Паралельно китайські виробники активно скуповують виробничі потужності та будують нові підприємства на континенті. Це вже не просто конкуренція – це зміна глобального балансу сил в автоіндустрії.
Масштаби катастрофи
Volkswagen уперше за 87 років історії закриває заводи в Німеччині. Під скорочення потрапляють три підприємства та 35 тисяч робочих місць. Audi зупинила завод у Брюсселі, де збирали електричний Q8 e-tron – звільнено 7,5 тисячі працівників. Bosch позбавляється 18,5 тисяч співробітників.
Фінська Valmet Automotive, яка понад півстоліття збирала автомобілі для Mercedes-Benz, SAAB та Opel, повністю припинила виробництво в грудні минулого року. Компанія просто не знайшла замовників.
Консалтингова фірма AlixPartners прогнозує закриття восьми автозаводів у Європі найближчим часом. Середнє завантаження потужностей становить 55%, тоді як рентабельність починається від 75%. До 2030 року Німеччина може втратити до 100 тисяч робочих місць лише в автомобільній галузі.
Китайська експансія
Частка китайських брендів на європейському ринку в 2025 році становить близько 5%. До 2030-го аналітики прогнозують зростання до 10%. Це означає, що європейські виробники втратять від одного до двох мільйонів продажів щороку.
Але китайці не обмежуються експортом. BYD завершує будівництво заводу в угорському Сегеді потужністю 150 тисяч автомобілів на рік. Плануються ще два підприємства в Туреччині та Італії. До 2028 року компанія має намір випускати всі машини для Європи безпосередньо на континенті.
Chery використовує колишній завод Nissan у Барселоні для збирання моделей Ebro та Omoda. Geely розглядає майданчики в Угорщині, Чехії та Словаччині для виробництва Smart та Polestar. GAC вивчає можливість придбання заводу Audi в Брюсселі.
Шість найбільших китайських автовиробників одночасно готують плани будівництва або купівлі заводів у Європі. Це вже не окремі проєкти – це координована стратегія захоплення ринку.
Чому китайці перемагають
Китайські електромобілі дешевші за європейські на 30%. Це не маркетинговий трюк – це результат принципово інших виробничих витрат.
Вартість електроенергії в Німеччині – 0,45 долара за кіловат-годину. У Китаї – 0,08 долара. Майже шестикратна різниця робить виробництво акумуляторів у Європі економічно невигідним.
Виробничі витрати в Китаї нижчі в рази через автоматизацію, вертикальну інтеграцію постачальників та державні субсидії. Європейські концерни не можуть конкурувати за цінами без втрат.
Частка електромобілів у Китаї вже становить 35%, до кінця 2025 року прогнозують 50%. У Європі перехід на електрику йде повільніше через високі ціни та недостатню зарядну інфраструктуру. Виробники змушені субсидувати збиткові електрокари за рахунок підвищення цін на бензинові моделі, що робить їхню продукцію ще менш конкурентною.
Викуп європейських активів
Китайські компанії не просто будують нові заводи – вони викуповують збанкрутілі майданчики європейських виробників. Це вигідніше, ніж будувати з нуля.
Renault об’єдналася з Geely для спільного випуску автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Nissan готує британський завод у Сандерленді для випуску моделей китайського Dongfeng.
Закриття великого заводу з 10 тисячами співробітників коштує близько 1,5 мільярда євро та займає до трьох років через переговори з профспілками. Для китайських інвесторів простіше купити готовий майданчик, зберегти робочі місця та здобути репутацію рятівника європейської економіки.
Додаткова перевага – уникнення мит ЄС на імпорт із Китаю, які досягають 35,3%. Автомобілі, зібрані в Європі, вважаються європейськими незалежно від походження бренду.
Американські мита додають проблем
Адміністрація Трампа ввела мита 27,5% на європейські автомобілі. Stellantis втратив 300 мільйонів євро, продажі в Північній Америці впали на 25%. Volkswagen відбив збитки в 1,3 мільярда євро.
Німецькі автовиробники можуть втратити понад 10 мільярдів євро виручки за підсумками року лише через американські мита. Це додатковий удар по концернах, які й без того борються з китайською конкуренцією.
Відмова від прогнозів
Волатильність стала настільки високою, що європейські концерни масово відмовляються від фінансових прогнозів. Mercedes-Benz, Stellantis та Volvo повністю скасували прогнози на 2025 рік.
Коли компанія не може спрогнозувати виручку навіть на рік вперед – це ознака втрати контролю над ситуацією. Інвестори це розуміють, що відображається на падінні акцій європейських автовиробників.
Що далі
Європейський автопром переживає не просто чергову кризу – він втрачає технологічну незалежність та ризикує перетворитися на збірний майданчик для китайських брендів.
Сценарій, за яким європейські концерни стануть контрактними виробниками для азіатських компаній, уже не здається фантастичним. Foxconn збирає iPhone для Apple, чому б Volkswagen не збирати електромобілі для BYD?
Питання в тому, чи зможуть європейські уряди та компанії знайти спосіб зберегти конкурентоспроможність, чи це вже фінальна стадія переходу глобального автопрому під контроль Китаю.
