3140
Мозок людини, подібно до складної модульної системи, здатний формувати нові моделі поведінки шляхом поєднання багаторазово використовуваних когнітивних елементів.
Дослідження нейробіологів Принстонського університету показало, що мозок застосовує «когнітивні блоки» — повторювані патерни нейронної активності. Вони використовуються у різних завданнях без створення нових механізмів з нуля. Саме це забезпечує виняткову гнучкість людського мислення. Такий підхід різко відрізняє біологічний мозок від сучасного штучного інтелекту.
Цей принцип у науці називають «композиційністю», тобто здатністю формувати складні навички з простіших. «Ми виявили, що мозок є гнучким, оскільки може повторно використовувати компоненти когнітивних функцій», — зазначає Тім Бушман. Завдяки цьому нові завдання виконуються швидше. Мозок комбінує знайомі елементи, а не навчається з нуля.
Експеримент проводили на макаках-резусах, які виконували завдання з категоризації кольору та форми. Попри різні правила, завдання мали спільні компоненти. Це дозволило простежити однакові нейронні патерни. Префронтальна кора виявилася ключовою зоною повторного використання блоків.
«Я уявляю когнітивний блок як функцію в комп’ютерній програмі», — пояснює Бушман. Один блок аналізує інформацію, інший керує дією. Поєднання цих елементів створює цілісну поведінку. Така організація забезпечує швидке перемикання між завданнями.
Дослідники також виявили механізм пригнічення непотрібних блоків. «Ви повинні стиснути деякі свої здібності, щоб зосередитися», — зазначає Сіна Тафазолі. Це запобігає когнітивному перевантаженню. Селективна активація підтримує концентрацію та ефективність.
Отримані результати мають значення для розвитку штучного інтелекту й медицини. Порушення композиційності пов’язують із неврологічними розладами. «Розуміння цього процесу може допомогти відновити адаптивне мислення», — підсумовує Тафазолі. Дослідження відкриває шлях до нових терапевтичних стратегій.
Вчені з’ясували, як мозок швидко вчиться нових навичок з’явилася спочатку на Цікавості.
