
Нове дослідження Університету Арізони ставить під сумнів ідею про те, що Земля переживає стрімке прискорення масового вимирання видів.

Автори пропонують нове бачення процесу «вимирання» — «остаточного зникнення виду під дією довготривалих антропогенних і природних факторів». Дослідники наголошують, що темпи втрат видів досягли максимуму приблизно століття тому та відтоді зменшувалися. Як підкреслив Джон Віенс: «минулі випадки вимирання є слабкими і ненадійними предикторами сучасного ризику». Це ставить під сумнів застосування лінійних прогнозів, що ґрунтуються на даних минулих століть.
Аналіз понад 900 задокументованих випадків зникнення показав значну різницю між групами видів і регіонами. Найбільших втрат зазнали молюски та острівні хребетні, чутливі до інвазивних видів. На континентах домінує інша загроза — руйнування природних середовищ існування. Сабан зауважила: «попередні моделі неможливо рівномірно застосувати до сучасних екосистем».
Неочікуваним висновком стало те, що зміна клімату за останні два століття не спричинила сплеску вимирань. Віенс уточнив: «це не означає відсутності загрози, а лише те, що минулі темпи не відображають теперішніх ризиків». Дослідники наголошують, що актуальні категорії загрози дають точніше уявлення про сучасний стан біорізноманіття.
Сабан підкреслила важливість коректного трактування даних: «втрата біорізноманіття є величезною проблемою, і ми ще не бачимо всіх її наслідків». Дослідження не заперечує ризиків, але відходить від апокаліптичних прогнозів. Робота спрямована на створення точнішого розуміння процесів, які формують нинішні та майбутні загрози.
Вчені переглянули дані за 500 років і ставлять під сумнів «шосте вимирання» з’явилася спочатку на Цікавості.

2957