2956
Короткий спалах рентгенівського випромінювання від надмасивної чорної діри спричинив надшвидкі вітри менш ніж за добу.
У центрі роботи лежить поняття «активне галактичне ядро (AGN)» — «наденергетичний регіон навколо чорної діри, де газ і пил інтенсивно випромінюють». Телескопи XMM-Newton та XRISM зафіксували спалах, що одразу породив вітри зі швидкістю 60 000 км/с. Лії Гу підкреслив: «вперше ми побачили, як швидкий спалах негайно створює надшвидкі вітри». Таке поєднання явищ вказує на роль магнітних процесів, подібних до сонячних вивержень.
Чорна діра в NGC 3783 має масу близько 30 мільйонів сонячних і живить АГН, здатне продукувати турбулентні потоки. Маттео Гуайнацці пояснив: «вітри утворилися, коли магнітне поле АГН раптово розплуталося, подібно до сонячних спалахів». Тривала взаємодія магнітних структур запускає викиди, що змінюють розподіл газу в центрі галактики. Такі події показують, як надмасивні чорні діри впливають на довколишнє середовище.
Швидкі вітри нагадують корональні викиди маси — «потужні виверження перегрітого плазмового матеріалу із сонячної корони». Каміль Діез зауважив: «вітряні АГН суттєво впливають на еволюцію галактик і формування зірок». Розуміння їх магнетизму є ключем до реконструкції історії галактик.
Спільна робота двох космічних місій дала змогу зафіксувати рідкісну й швидкоплинну подію. XMM-Newton простежив еволюцію спалаху та параметри вітрів, тоді як XRISM дослідив їхню структуру та механізми прискорення. Ерік Кулкерс підсумував: «два телескопи вперше показали надшвидкі вітри, викликані спалахом, що нагадують сонячні явища». Це відкриває шлях до нового розуміння того, як універсальні фізичні процеси проявляються в масштабах галактик.
Спалах чорної діри за добу створив надшвидкі вітри у NGC 3783 з’явилася спочатку на Цікавості.
