В Україні на 79-му році життя пішов із життя видатний український кінорежисер, сценарист і педагог В’ячеслав Криштофович.
Сумну звістку повідомили у Національній спілці кінематографістів. У заяві зазначається, що смерть Криштофовича стала великою втратою для всієї української культурної спільноти. І додається, що у пам’яті сучасників він надовго залишиться людиною з великим серцем.
«Перестало битися серце В’ячеслава Сигізмундовича Криштофовича — людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе. Він був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», — зазначили у НСКУ.
До слова, В’ячеслав Сигізмундович був автором стрічок, які стали знаковими для українського кінематографа — «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель покійного». Його фільми вирізнялися камерністю, глибокою людяністю та фірмовою увагою до дрібниць, у яких він умів побачити цілий світ.
У НСКУ підкреслили, що митець багато сил присвятив педагогічній роботі й вихованню нових поколінь режисерів: «Він завжди зустрічав тих, хто тільки приходив у професію, з надією та вірою. Студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість Майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно».
Окрім роботи за камерою, В’ячеслав Криштофович у молодості з’являвся в кадрі сам — зіграв ролі у стрічках «Совість», «Серце Бонівура» та «Перше правило королеви». Його колеги згадують, що режисер був людиною світлого гумору та великої емпатії, яка завжди знаходила правильні слова підтримки.
Крім того, В’ячеслав Криштофович був академіком Національної академії мистецтв України, заслуженим діячем мистецтв, лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка й «Золотої Дзиґи-2018» та багаторічним членом Національної спілки кінематографістів.
«Про нього говоритимуть його фільми та учні. А ми збережемо вдячність за можливість бути поруч із ним у нашій великій професії, спілці, житті… Світла пам’ять, дорогий Вʼячеку. Світла і вдячна наша пам’ять», — щемливо додали у спілці.

2664
