1875
Цибуля залишає запах не через сік, а через сірковмісні сполуки, які легко “чіпляються” до поверхні шкіри й металу. Зазвичай мило тільки маскує запах, але не прибирає повністю. Тут важлива не кількість засобів, а правильна реакція.
Спосіб перший
Якщо після нарізання цибулі потерти руки або ніж під струменем холодної води об предмет із нержавіючої сталі ложку, вилку, внутрішню поверхню раковини, то запах зникає буквально миттєво. Адже сталь вступає в реакцію з тими самими сірковими сполуками та нейтралізує їх. Це метод рекомендуємо для рук і ножів.
Спосіб другий
Кисле середовище швидко гасить стійкий запах, тож візьміть кілька крапель лимонного соку або слабкого розчину оцту та розітріть їх по шкірі й одразу змийте водою. Та не перетримуйте, щоб не пересушити шкіру. Для обробки дощок чи посуду цей спосіб ще ефективніший, треба лише протерти поверхню, сполоснути – і жодного сліду.
Спосіб третій
Тут візьмемо універсальний засіб – соду, яка працює як м’який абсорбент. Якщо запах уже в’ївся, особливо в пластикові дошки або ручки ножів, то нанесіть дрібку соди на вологу поверхню, легко потріть і змийте. Для рук буде той самий принцип, але без натиску.
У повсякденній готовці ці дрібниці дійсно мають значення, хоч спочатку може здаватись не таким критичним. Адже коли після роботи з цибулею руки чисті не лише на вигляд, а й на запах, то зникає відчуття поспіху й недбалості. А сама кухня знову сприймається як простір порядку, а не боротьби з наслідками. Тож, як бачимо, тут не треба мудрувати, а взяти найпростіше, що може бути й пустити в роботу.
