Антифриз здається дрібницею, але від нього залежить життя двигуна. Ця рідина не лише охолоджує, а й захищає метал від корозії. Коли водій заливає не той склад або купує підробку, наслідки можуть бути фатальними – від перегріву до капітального ремонту мотора, попереджає «Твоя МАШИНА».

Майстер сервісу у Києві Сергій Дудко пояснює: «Змішування різних типів антифризу – найпоширеніша помилка. Результат – осад у системі, забитий радіатор і перегрів. Ми бачимо такі випадки ледь не щотижня».

Існує два основних типи антифризу. Старі авто використовують неорганічний IAT – зазвичай зелений або синьо-зелений. Його вистачає на 2–3 роки чи приблизно 50 000 км. Новіші машини працюють на органічному OAT – рожевому або червоному. Він служить довше, до 150 000 км або 5 років. Але орієнтуватися лише на колір не можна – кожен виробник має власне маркування.

Механік з Харкова Ігор Мельник попереджає: «Бачимо, як власники доливають рожевий у зелений, думаючи, що то просто “інший бренд”. Потім приходять із забитою системою охолодження. У кращому випадку все закінчується промивкою, у гіршому – зламаним насосом або тріснутим блоком».

Ще одна небезпека – старий антифриз. З часом він мутніє, втрачає властивості й починає роз’їдати алюміній. Дешеві підробки ще гірші: вони можуть містити метанол, який буквально з’їдає деталі системи охолодження. Кілька літрів такого «антифризу» – і ремонт рахують уже не в сотнях, а в тисячах гривень.

Щоб не потрапити у халепу, перевіряйте специфікацію рідини, а не колір. Заміна має бути регулярною: кожні 2–5 років залежно від типу. Купуйте лише у перевірених продавців, бо підробки часто стоять поруч з оригіналом. І головне – не змішуйте антифризи, якщо не впевнені в їх сумісності. Вартість помилки може бути надто високою навіть для найдосвідченішого водія.

Антифриз здається дрібницею, але від нього залежить життя двигуна. Ця рідина не лише охолоджує, а й захищає метал від корозії. Коли водій заливає не той склад або купує підробку, наслідки можуть бути фатальними – від перегріву до капітального ремонту мотора, попереджає «Твоя МАШИНА».

Майстер сервісу у Києві Сергій Дудко пояснює: «Змішування різних типів антифризу – найпоширеніша помилка. Результат – осад у системі, забитий радіатор і перегрів. Ми бачимо такі випадки ледь не щотижня».

Існує два основних типи антифризу. Старі авто використовують неорганічний IAT – зазвичай зелений або синьо-зелений. Його вистачає на 2–3 роки чи приблизно 50 000 км. Новіші машини працюють на органічному OAT – рожевому або червоному. Він служить довше, до 150 000 км або 5 років. Але орієнтуватися лише на колір не можна – кожен виробник має власне маркування.

Механік з Харкова Ігор Мельник попереджає: «Бачимо, як власники доливають рожевий у зелений, думаючи, що то просто “інший бренд”. Потім приходять із забитою системою охолодження. У кращому випадку все закінчується промивкою, у гіршому – зламаним насосом або тріснутим блоком».

Ще одна небезпека – старий антифриз. З часом він мутніє, втрачає властивості й починає роз’їдати алюміній. Дешеві підробки ще гірші: вони можуть містити метанол, який буквально з’їдає деталі системи охолодження. Кілька літрів такого «антифризу» – і ремонт рахують уже не в сотнях, а в тисячах гривень.

Щоб не потрапити у халепу, перевіряйте специфікацію рідини, а не колір. Заміна має бути регулярною: кожні 2–5 років залежно від типу. Купуйте лише у перевірених продавців, бо підробки часто стоять поруч з оригіналом. І головне – не змішуйте антифризи, якщо не впевнені в їх сумісності. Вартість помилки може бути надто високою навіть для найдосвідченішого водія.