Космічні телескопи виявили чорні діри, що змінюють уявлення про еволюцію Всесвіту

У вересні 2025 року космічний телескоп імені Джеймса Вебба зафіксував об’єкт Abell 2744-QSO1 — «голу» чорну діру масою близько 50 мільйонів сонць, майже без галактичного оточення. Це суперечить нинішнім моделям, згідно з якими чорні діри розташовані в центрах галактик. Відкриття може свідчити про існування первинних чорних дір, які могли виникнути одразу після Великого вибуху, як передбачав Стівен Гокінг.

Дослідники з Університету Саутгемптона використовували інструмент GRAVITY+ на Дуже Великому Телескопі в Чилі та виявили надмасивну чорну діру у молодій галактиці на відстані 12 мільярдів світлових років. Вона виявилася у 10 разів меншою, ніж передбачалося, а більша частина газу викидається у космос замість живлення чорної діри, що автори назвали «космічним феном». Це явище може призводити до систематичного переоцінювання мас чорних дір у Всесвіті.

Водночас рентгенівська обсерваторія Чандра спільно з іншими місіями виявила чорну діру масою мільярд сонць, яка зростає швидше від теоретичного ліміту Еддінгтона у 2,4 рази. Кожного року вона поглинає матеріал масою від 300 до 3000 сонць, що вражає наукову спільноту.

Незалежно від своїх західних колег китайські астрономи зафіксували «блукаючу» чорну діру, зміщену на майже 3000 світлових років від центру галактики, що активно живиться та випускає радіоджети — явище, раніше вважалося неможливим для зміщених чорних дір. Крім того, телескоп Вебба виявив «маленькі червоні точки», які можуть бути новим класом об’єктів — «зірками з чорними дірами», де масивні чорні діри формують структури, що утворюють зірки.

Усі ці відкриття свідчать, що чорні діри можуть рости та формувати галактики навіть поза їхніми ядрами. Дані вказують на те, що в ранньому Всесвіті могли діяти інші закони, ніж вважалося раніше, і що чорні діри могли формуватися раніше власних галактик. Це відкриття ставить під сумнів традиційні уявлення про еволюцію космосу та відкриває нові горизонти для астрофізики.