323
Нещодавнє дослідження міжнародної команди астрономів з Женевського університету (UNIGE) виявило галактики, які перестали формувати зірки набагато раніше, ніж передбачалося теоретичними моделями.
Космічний телескоп Джеймса Вебба дозволив зробити це важливе відкриття. Вчені знайшли галактику-рекордсменку, яка вже припинила зореутворення в епоху, коли галактики зазвичай ростуть дуже швидко.
У ранньому Всесвіті більшість галактик активно поглинає газ з міжгалактичного середовища. Цей процес перетворює газ на зорі та збільшує масу галактики. Проте з часом відбувається процес “гасіння” – коли галактики перестають утворювати нові зорі.
Спокійні галактики та їх виявлення
Астрономи називають такі галактики “спокійними”, “згаслими” або “червоними і мертвими”. Вони мають червоний колір через відсутність молодих блакитних зір. До цього часу вважалося, що формування таких галактик займає багато часу.
“Виявлення перших прикладів масивних галактик у стані спокою у ранньому Всесвіті має вирішальне значення, оскільки проливає світло на можливі механізми їхнього формування”, – зазначає Паскаль Оеш, співавтор дослідження. Полювання на такі системи було пріоритетом для астрономів протягом багатьох років.
Розбіжності між теорією та спостереженнями
Завдяки програмі RUBIES вчені отримали спектроскопічні спостереження тисяч галактик. Серед них була виявлена найвіддаленіша “мертва” галактика з червоним зміщенням 7,29. Ця галактика існувала лише через 700 мільйонів років після Великого Вибуху.
RUBIES-UDS-QG-z7 сформувала зоряну масу понад 10 мільярдів сонячних мас. Це відбулося протягом перших 600 мільйонів років після Великого вибуху. Потім галактика швидко припинила зореутворення.
“Відкриття цієї галактики означає, що масивних галактик у стані спокою в перший мільярд років існування Всесвіту більш ніж у 100 разів більше, ніж передбачала будь-яка модель”, – говорить Андреа Вайбель, перший автор статті. Це свідчить про необхідність перегляду теоретичних моделей.
Малий фізичний розмір RUBIES-UDS-QG-z7 становить лише близько 650 світлових років. Це вказує на високу густину зоряної маси. Такі галактики, ймовірно, еволюціонують в ядра найстаріших еліптичних галактик у місцевому Всесвіті. Дане відкриття надає перші докази того, що центри деяких сусідніх масивних галактик могли сформуватися вже в перші сотні мільйонів років існування Всесвіту.
