247
Вчені висунули нову теорію, яка може пояснити вулканічну активність на найгарячішій планеті Сонячної системи — Венері. Дослідження, засноване на сучасному гідродинамічному моделюванні, свідчить про можливість існування конвекції у верхніх шарах кори цієї планети. Цей механізм, як вважають дослідники, здатен забезпечувати передачу тепла з надр до поверхні, спричиняючи виверження вулканів навіть без наявності тектонічних плит.
На відміну від Землі, де тектонічні плити сприяють геологічній активності, Венера має нерухому кору, але водночас виверження лави на її поверхні фіксуються регулярно. Конвекція — процес, за якого нагрітий матеріал підіймається вгору, а холодний опускається вниз, — може відбуватися в тонких зовнішніх шарах кори планети. Це дозволяє нагрітим масам проникати до поверхні, викликаючи розплавлення та активізацію вулканів.
Автори дослідження зазначають, що раніше конвекція розглядалася лише в контексті мантії Землі або інших тіл, як-от Плутон, де подібні процеси залишають сліди у вигляді полігональних структур на поверхні. Проте результати моделювання показують: навіть за екстремальних умов Венери з температурою близько 466 °C така теплопередача є цілком реальною, і вона може бути головним рушієм вулканізму на планеті.
Ця гіпотеза відкриває новий погляд на геологічну еволюцію Венери та може пояснити, чому на ній зафіксовано понад 85 тисяч вулканів. Конвекція в корі також потенційно впливає на розподіл і форму вулканічних структур, що спостерігаються з орбіти.
Науковці закликають до нових дослідницьких місій на Венеру, які могли б за допомогою високоточного гравітаційного зондування визначити теплові та щільнісні відмінності в корі. Це дозволить остаточно підтвердити чи спростувати наявність конвекції як джерела вулканічної активності на другій планеті від Сонця.
Вчені висунули нову теорію, яка може пояснити вулканічну активність на найгарячішій планеті Сонячної системи — Венері. Дослідження, засноване на сучасному гідродинамічному моделюванні, свідчить про можливість існування конвекції у верхніх шарах кори цієї планети. Цей механізм, як вважають дослідники, здатен забезпечувати передачу тепла з надр до поверхні, спричиняючи виверження вулканів навіть без наявності тектонічних плит.
На відміну від Землі, де тектонічні плити сприяють геологічній активності, Венера має нерухому кору, але водночас виверження лави на її поверхні фіксуються регулярно. Конвекція — процес, за якого нагрітий матеріал підіймається вгору, а холодний опускається вниз, — може відбуватися в тонких зовнішніх шарах кори планети. Це дозволяє нагрітим масам проникати до поверхні, викликаючи розплавлення та активізацію вулканів.
Автори дослідження зазначають, що раніше конвекція розглядалася лише в контексті мантії Землі або інших тіл, як-от Плутон, де подібні процеси залишають сліди у вигляді полігональних структур на поверхні. Проте результати моделювання показують: навіть за екстремальних умов Венери з температурою близько 466 °C така теплопередача є цілком реальною, і вона може бути головним рушієм вулканізму на планеті.
Ця гіпотеза відкриває новий погляд на геологічну еволюцію Венери та може пояснити, чому на ній зафіксовано понад 85 тисяч вулканів. Конвекція в корі також потенційно впливає на розподіл і форму вулканічних структур, що спостерігаються з орбіти.
Науковці закликають до нових дослідницьких місій на Венеру, які могли б за допомогою високоточного гравітаційного зондування визначити теплові та щільнісні відмінності в корі. Це дозволить остаточно підтвердити чи спростувати наявність конвекції як джерела вулканічної активності на другій планеті від Сонця.
