282
США зіткнулися з новим викликом — потенційною війною в космосі, яка може початися значно раніше, ніж цього хотіли б у Вашингтоні. Нещодавно стало відомо про можливу розробку росією супутника, здатного скидати ядерні заряди з орбіти, а також про маневри китайських навколоорбітальних супутників, які вели умовні «космічні бої» на низькій навколоземній орбіті.
Ключова загроза полягає в тому, що і Китай, і росія можуть використати «космічних сталкерів» — невеликі, маневрові супутники, здатні наближатися до американських апаратів і виводити їх з ладу. Це може бути зроблено шляхом зіткнення, перехоплення сигналів або зіштовхування супутників з орбіти. Такі дії здатні паралізувати армію США на Землі, позбавивши її супутникової розвідки, зв’язку та навігації.
Особливе занепокоєння викликає те, що Китай навчив свої супутники діяти не лише на низькій орбіті, а й на геосинхронній — де обертаються найважливіші системи зв’язку, зокрема NC3, WGS та MUOS. Виведення з ладу таких апаратів може порушити ядерне командування США, зірвати координацію дій флоту та знищити здатність до завдавання точних ударів.
У відповідь США можуть створити власні навколоорбітальні супутники, які виступатимуть у ролі «охоронців» для стратегічно важливих апаратів. Крім того, експерти закликають змінити архітектуру супутникових угруповань, відійшовши від складних і дорогих платформ на користь численних малих супутників за моделлю Starlink — це підвищить стійкість до атак і спростить заміну втрат.
Усе це свідчить про початок нової ери військового протистояння. Космічна війна вже не є фантастикою — вона перетворюється на реальність із серйозними наслідками для глобального балансу сил. США мають адаптуватися до нових умов, аби зберегти лідерство у стратегічному просторі.
США зіткнулися з новим викликом — потенційною війною в космосі, яка може початися значно раніше, ніж цього хотіли б у Вашингтоні. Нещодавно стало відомо про можливу розробку росією супутника, здатного скидати ядерні заряди з орбіти, а також про маневри китайських навколоорбітальних супутників, які вели умовні «космічні бої» на низькій навколоземній орбіті.
Ключова загроза полягає в тому, що і Китай, і росія можуть використати «космічних сталкерів» — невеликі, маневрові супутники, здатні наближатися до американських апаратів і виводити їх з ладу. Це може бути зроблено шляхом зіткнення, перехоплення сигналів або зіштовхування супутників з орбіти. Такі дії здатні паралізувати армію США на Землі, позбавивши її супутникової розвідки, зв’язку та навігації.
Особливе занепокоєння викликає те, що Китай навчив свої супутники діяти не лише на низькій орбіті, а й на геосинхронній — де обертаються найважливіші системи зв’язку, зокрема NC3, WGS та MUOS. Виведення з ладу таких апаратів може порушити ядерне командування США, зірвати координацію дій флоту та знищити здатність до завдавання точних ударів.
У відповідь США можуть створити власні навколоорбітальні супутники, які виступатимуть у ролі «охоронців» для стратегічно важливих апаратів. Крім того, експерти закликають змінити архітектуру супутникових угруповань, відійшовши від складних і дорогих платформ на користь численних малих супутників за моделлю Starlink — це підвищить стійкість до атак і спростить заміну втрат.
Усе це свідчить про початок нової ери військового протистояння. Космічна війна вже не є фантастикою — вона перетворюється на реальність із серйозними наслідками для глобального балансу сил. США мають адаптуватися до нових умов, аби зберегти лідерство у стратегічному просторі.
