90
За тисячі світлових років від Землі в сузір’ї Стрільця триває одна з найкрасивіших і водночас небезпечних космічних драм — фінальні миті гігантської зорі WR 104, відомої як Туманність Спіраль або «Зірка смерті». Раніше астрономи припускали, що у разі вибуху ця зірка може випустити гамма-спалах, здатний знищити життя на Землі. Але нові спостереження розвіяли ці страхи.
WR 104 — це рідкісна зірка класу Вольфа-Райє з масою приблизно у 13 сонячних. Такі світила відрізняються надзвичайно коротким життєвим циклом і завершують його вибухом наднової. Весь процес супроводжується потужними зоряними вітрами, які викидають речовину у космос і формують пилові спіралі. У випадку WR 104 ця структура утворена гравітаційною взаємодією зірки і її подвійного компаньйона — ще однієї масивної гарячої зірки класу OB.
Команда вчених на чолі з астрономом Грантом Гіллом з обсерваторії Кека ретельно проаналізувала спостереження, що тривали з 2001 року. Виявилося, що орбіта системи нахилена щонайменше на 30−40 градусів відносно Землі, хоча візуально спіраль пилу здається спрямованою прямо на нас. Це означає, що у разі вибуху гамма-промені підуть в інший бік, і людству нічого не загрожує.
Зорі обертаються одна навколо одної за 241 день на відстані, вдвічі більшій за відстань між Землею та Сонцем. Обидві генерують потужні вітри, що стикаються між собою, створюючи ідеальні умови для утворення пилу. Його нагріває ультрафіолетове випромінювання, а телескопи, зокрема інфрачервоні системи Кека, фіксують теплове випромінювання.
Нове відкриття не лише зняло загрозу для Землі, а й породило нову загадку: спіральна пилова структура чомусь не збігається з орієнтацією самої орбіти зірок. Астрономи поки не можуть пояснити це явище.
Грант Гілл визнає: «Ми почали вивчати колізію зоряних вітрів, а натомість натрапили на абсолютно нову загадку. Це чудовий приклад того, як Всесвіт знову й знову підкидає нам несподіванки». Наукова стаття опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
За тисячі світлових років від Землі в сузір’ї Стрільця триває одна з найкрасивіших і водночас небезпечних космічних драм — фінальні миті гігантської зорі WR 104, відомої як Туманність Спіраль або «Зірка смерті». Раніше астрономи припускали, що у разі вибуху ця зірка може випустити гамма-спалах, здатний знищити життя на Землі. Але нові спостереження розвіяли ці страхи.
WR 104 — це рідкісна зірка класу Вольфа-Райє з масою приблизно у 13 сонячних. Такі світила відрізняються надзвичайно коротким життєвим циклом і завершують його вибухом наднової. Весь процес супроводжується потужними зоряними вітрами, які викидають речовину у космос і формують пилові спіралі. У випадку WR 104 ця структура утворена гравітаційною взаємодією зірки і її подвійного компаньйона — ще однієї масивної гарячої зірки класу OB.
Команда вчених на чолі з астрономом Грантом Гіллом з обсерваторії Кека ретельно проаналізувала спостереження, що тривали з 2001 року. Виявилося, що орбіта системи нахилена щонайменше на 30−40 градусів відносно Землі, хоча візуально спіраль пилу здається спрямованою прямо на нас. Це означає, що у разі вибуху гамма-промені підуть в інший бік, і людству нічого не загрожує.
Зорі обертаються одна навколо одної за 241 день на відстані, вдвічі більшій за відстань між Землею та Сонцем. Обидві генерують потужні вітри, що стикаються між собою, створюючи ідеальні умови для утворення пилу. Його нагріває ультрафіолетове випромінювання, а телескопи, зокрема інфрачервоні системи Кека, фіксують теплове випромінювання.
Нове відкриття не лише зняло загрозу для Землі, а й породило нову загадку: спіральна пилова структура чомусь не збігається з орієнтацією самої орбіти зірок. Астрономи поки не можуть пояснити це явище.
Грант Гілл визнає: «Ми почали вивчати колізію зоряних вітрів, а натомість натрапили на абсолютно нову загадку. Це чудовий приклад того, як Всесвіт знову й знову підкидає нам несподіванки». Наукова стаття опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
