287
Форма життя у Всесвіті може бути різноманітною, але її варіанти не безмежні — до такого висновку дійшла міжнародна команда науковців у новому дослідженні, опублікованому в журналі Interface Focus. Автори стверджують: фундаментальні наукові закони суттєво обмежують те, якими можуть бути як позаземні організми, так і штучне життя.
За словами науковців, ключовим критерієм існування будь-якого життя є здатність функціонувати як термодинамічна система: отримувати енергію з навколишнього середовища і перетворювати її для підтримки внутрішньої організації. Це означає, що кожна жива істота має виділяти тепло й збільшувати ентропію за межами свого тіла.
Ще одна універсальна вимога — передача інформації між поколіннями. Навіть якщо ДНК в її земному вигляді не є єдино можливою формою, ймовірно, що інше життя теж використовує подвійні полімерні структури для збереження й реплікації генетичних даних. Спіралеподібна форма молекул, за словами авторів, має переваги незалежно від біохімічної основи.
Також майже неминучою є поява клітин — структур, які забезпечують поділ і обмін речовинами з середовищем. Щоб відтворити внутрішню складність життя, потрібно відокремити концентрації молекул від навколишнього середовища, що найпростіше зробити через мембрани — структури, які самозбираються у водному середовищі. Попри можливість альтернатив, вода залишається найкращим середовищем для цього, з огляду на її універсальність і фізико-хімічні властивості.
Дослідники вводять поняття «морфопростору» — багатовимірного простору можливих форм життя. Вони зазначають: деякі області цього простору залишаються порожніми, ймовірно, не лише через історичну випадковість, а тому, що вони фізично або біохімічно неможливі.
У статті також розглядається еволюційна неминучість складних форм співжиття, включаючи паразитизм, «шахрайство» в біологічних спільнотах і групову поведінку. Навіть нервові системи, стверджують автори, мають спільні риси, які можуть бути універсальними — принаймні на певному рівні обробки інформації.
Таким чином, навіть якщо позаземне життя буде зовні радикально відмінним, його основні функціональні принципи, ймовірно, залишаться схожими. Це дозволяє цілеспрямовано шукати життя там, де діють ті самі закони — зокрема в умовах, де є рідка вода, джерело енергії та можливість для хімічної організації.
Форма життя у Всесвіті може бути різноманітною, але її варіанти не безмежні — до такого висновку дійшла міжнародна команда науковців у новому дослідженні, опублікованому в журналі Interface Focus. Автори стверджують: фундаментальні наукові закони суттєво обмежують те, якими можуть бути як позаземні організми, так і штучне життя.
За словами науковців, ключовим критерієм існування будь-якого життя є здатність функціонувати як термодинамічна система: отримувати енергію з навколишнього середовища і перетворювати її для підтримки внутрішньої організації. Це означає, що кожна жива істота має виділяти тепло й збільшувати ентропію за межами свого тіла.
Ще одна універсальна вимога — передача інформації між поколіннями. Навіть якщо ДНК в її земному вигляді не є єдино можливою формою, ймовірно, що інше життя теж використовує подвійні полімерні структури для збереження й реплікації генетичних даних. Спіралеподібна форма молекул, за словами авторів, має переваги незалежно від біохімічної основи.
Також майже неминучою є поява клітин — структур, які забезпечують поділ і обмін речовинами з середовищем. Щоб відтворити внутрішню складність життя, потрібно відокремити концентрації молекул від навколишнього середовища, що найпростіше зробити через мембрани — структури, які самозбираються у водному середовищі. Попри можливість альтернатив, вода залишається найкращим середовищем для цього, з огляду на її універсальність і фізико-хімічні властивості.
Дослідники вводять поняття «морфопростору» — багатовимірного простору можливих форм життя. Вони зазначають: деякі області цього простору залишаються порожніми, ймовірно, не лише через історичну випадковість, а тому, що вони фізично або біохімічно неможливі.
У статті також розглядається еволюційна неминучість складних форм співжиття, включаючи паразитизм, «шахрайство» в біологічних спільнотах і групову поведінку. Навіть нервові системи, стверджують автори, мають спільні риси, які можуть бути універсальними — принаймні на певному рівні обробки інформації.
Таким чином, навіть якщо позаземне життя буде зовні радикально відмінним, його основні функціональні принципи, ймовірно, залишаться схожими. Це дозволяє цілеспрямовано шукати життя там, де діють ті самі закони — зокрема в умовах, де є рідка вода, джерело енергії та можливість для хімічної організації.
