1659
Генетичне дослідження етнічної групи рауте, останніх мисливців-збирачів Гімалаїв, розкрило їхню унікальну демографічну історію. Науковці виявили, що приблизно 1500-1100 років тому ефективний розмір популяції предків рауте різко зменшився з 2500 осіб до приблизно 100, що супроводжувалося тривалим періодом стабільно низької чисельності. Ці результати, опубліковані в Scientific Reports, проливають світло на демографічні виклики та генетичну спадщину цієї групи.
Рауте, які нині мешкають у зоні Карналі на північному заході Непалу, ведуть кочовий спосіб життя, займаючись збиранням та полюванням на мавп, а також обмінюючи вироби з дерева на базові ресурси. Їхня чисельність становить лише 140 осіб, і вони вирізняються суворою ендогамією — близькоспорідненими шлюбами, які ускладнили генетичні аналізи. Згідно з дослідженням, до різкого спаду чисельності популяція предків рауте залишалася стабільною близько 50 поколінь.
За допомогою програми GONE, яка моделює демографічну історію за останні 100 поколінь, дослідники реконструювали динаміку чисельності рауте. Вони встановили, що спад чисельності відбувся протягом короткого періоду (приблизно 10 поколінь), ймовірно, через соціальні чи екологічні фактори.
Генетичний аналіз також показав, що рауте не є ізольованими нащадками місцевих мисливців-збирачів. Їхній генофонд має спільні риси із сусідніми популяціями, зокрема з тими, що займалися землеробством упродовж тисяч років. Це свідчить про те, що рауте, ймовірно, є результатом тривалого змішування між прибулими землеробами та місцевими мисливцями-збирачами. Ідея, що предки рауте могли свідомо відмовитися від сільського господарства на користь традиційного полювання і збирання, здається малоймовірною.
Дослідження не лише дає уявлення про історію етнічної групи рауте, але й ілюструє складні процеси, що впливали на популяції в Гімалаях. Результати підкреслюють важливість інтеграції генетичних і культурних даних для розуміння історії малих ізольованих спільнот.
