Нове дослідження доводить, що ядро Землі є джерелом руху металів, які протягом мільярдів років поступово проникають у мантію. За словами вчених, у надрах Землі ховається твердий металевий шар, оточений рідким залізом і нікелем. Ці елементи взаємодіють з навколишніми породами, впливаючи на глибинні геологічні процеси.
Зазначається, що глибоко під поверхнею Землі, на глибині близько 2 900 кілометрів, розташоване тверде металеве ядро, яке, згідно з новим дослідженням, поступово взаємодіє з навколишніми шарами мантії.
Унікальні експерименти та моделювання, проведені науковцями, показали, що ізотопи заліза можуть просочуватися з ядра в мантію, створюючи унікальні геологічні умови.
Дослідження описує, як рідкі сплави заліза та нікелю поводяться за температур понад 2 000°C і під величезним тиском, подібним до умов у надрах Землі.
Ці експерименти показали, що важчі ізотопи заліза переміщуються в бік більш холодних регіонів, спричиняючи «витік» металів з ядра до мантії.
«Результати показують, що залізо з ядра Землі могло просочуватися в мантію протягом мільярдів років», — розповів професор Чарльз Лешер.
Окрім витоку металів з ядра, вчені також з’ясували, що вода з поверхні Землі поступово потрапляє у глибокі шари мантії через рух тектонічних плит.
За даними дослідження 2014 року, у перехідній зоні мантії, на глибині 410−660 кілометрів, міститься шар, багатий на мінерал рингвудит.
Цей мінерал утримує воду в кристалічній структурі, що може свідчити про те, що всередині Землі може бути більше води, ніж у всіх океанах разом узятих.
Усі ці відкриття спростовують ідею, що Земля — це статичний моноліт. Натомість планета є динамічною системою, де метал, вода та породи постійно взаємодіють, змінюючи її внутрішню структуру.
Нове дослідження доводить, що ядро Землі є джерелом руху металів, які протягом мільярдів років поступово проникають у мантію. За словами вчених, у надрах Землі ховається твердий металевий шар, оточений рідким залізом і нікелем. Ці елементи взаємодіють з навколишніми породами, впливаючи на глибинні геологічні процеси.
Зазначається, що глибоко під поверхнею Землі, на глибині близько 2 900 кілометрів, розташоване тверде металеве ядро, яке, згідно з новим дослідженням, поступово взаємодіє з навколишніми шарами мантії.
Унікальні експерименти та моделювання, проведені науковцями, показали, що ізотопи заліза можуть просочуватися з ядра в мантію, створюючи унікальні геологічні умови.
Дослідження описує, як рідкі сплави заліза та нікелю поводяться за температур понад 2 000°C і під величезним тиском, подібним до умов у надрах Землі.
Ці експерименти показали, що важчі ізотопи заліза переміщуються в бік більш холодних регіонів, спричиняючи «витік» металів з ядра до мантії.
«Результати показують, що залізо з ядра Землі могло просочуватися в мантію протягом мільярдів років», — розповів професор Чарльз Лешер.
Окрім витоку металів з ядра, вчені також з’ясували, що вода з поверхні Землі поступово потрапляє у глибокі шари мантії через рух тектонічних плит.
За даними дослідження 2014 року, у перехідній зоні мантії, на глибині 410−660 кілометрів, міститься шар, багатий на мінерал рингвудит.
Цей мінерал утримує воду в кристалічній структурі, що може свідчити про те, що всередині Землі може бути більше води, ніж у всіх океанах разом узятих.
Усі ці відкриття спростовують ідею, що Земля — це статичний моноліт. Натомість планета є динамічною системою, де метал, вода та породи постійно взаємодіють, змінюючи її внутрішню структуру.