195
| У зразку астероїда вчені виявили життя, але не все так просто
Нове дослідження дає друге дихання ідеї про те, що Земля була засіяна не тільки будівельними блоками життя, які прибули з космосу, а й самим життям.
Не секрет, що в космосі відбуваються складні хімічні процеси: органічні молекули раніше були виявлені в холодних молекулярних хмарах, а також цукри й амінокислоти, також відомі, як «будівельні блоки життя», в астероїдах, пише Science Alert.
Окремі інгредієнти земного життя широко поширені у Всесвіті, і метеорити та комети, цілком імовірно, засіяли Землю цими інгредієнтами. Вчені загалом згодні з цією теорією, але також існує більш радикальна ідея про те, що наша планета була засіяна не просто окремими будівельними блоками життя, а й самим життям.
Ця теорія відома як панспермія і була популярною в 1800-х і 1900-х роках, коли стало зрозуміло, що життя на планеті виникло на Землі напрочуд рано. У геологічному масштабі клітинне життя з’являється майже відразу ж, щойно Земля досить охолола, щоб підтримувати його. Пізніше популярність цієї теорії вщухла, але недавнє дослідження повернуло їй друге дихання.
З огляду на складність ДНК і живих клітин, усе ще незрозуміло, як вони могли розвинутися так швидко. Модель панспермії передбачає, що життя на планеті розвинулося або в космосі, або в якомусь невідомому далекому світі, а потім було перенесено на Землю за допомогою астероїдів і комет. Попередні дослідження також показали, що деякі тварини цілком здатні виживати в суворому вакуумі космосу, а тому частина експертів припускає, що вони можуть мати «позаземне походження».
Утім, більшість наукової спільноти ставиться до цієї ідеї скептично і на те є ціла низка причин. По-перше, перехід від органічної до біологічної хімії може бути напрочуд адаптивним. По-друге, життя в космосі справді може вижити обмежений час, проте воно навряд чи могло б вижити протягом мільйонів років, які знадобилися б астероїду, щоб перетнути Сонячну систему.
І все ж вчені намагалися знайти докази панспермії. Для цього вони збирали матеріал з астероїда і з’ясовували, чи є на ньому життя. Нове дослідження саме це і виявило. Місія Hayabusa2, запущена 2014 року, приземлилася на невеликому астероїді під назвою Рюгу 2018 року і повернула зразок матеріалу на Землю 2020 року. Весь цей час зразок зберігався стерильним і герметично запечатаним, а відкривався лише в чистій азотній кімнаті. Простими словами, вчені намагалися зберегти зразок незабрудненим, наскільки це взагалі можливо.
Вчені підготували зразок і вивчили його під електронним мікроскопом, виявивши стрижні і нитки органічної речовини, що відповідають мікробному життю — простими словами, команда виявила на астероїді життя.
Зазначимо, що мікробне життя насправді надзвичайно стійке й існує всюди, воно також швидко поширюється. Мікробне життя можна виявити в ядрах атомних електростанцій, у гарячих термальних джерелах і в найчистішій кімнаті, а навіть у чомусь стерилізованому.
Виявивши мікробне життя в зразку, вчені зосередилися на тому, щоб виключити можливі джерела забруднення. Їх виявилося більш ніж достатньо: по-перше, розподіл розмірів органічних стрижнів і ниток відповідає тим, що зазвичай відкладаються земним життям; по-друге, вчені виявили докази періоду зростання і занепаду близько п’яти днів, що також відповідає земному життю. У результаті вчені дійшли висновку, що найкраще пояснення полягає в тому, що зразок, ймовірно, був забруднений, попри всі зусилля.
Нове дослідження не підтримує модель панспермії, проте надає два важливі висновки. По-перше, наші методи стерилізації, ймовірно, не працюють і ми цілком могли ненавмисно поширити життя на Місяць і Марс. По-друге, астероїди містять органічні матеріали, які могли б підтримувати земне життя. Простими словами, нове дослідження вказує на те, що земне життя, можливо, і не зародилося в космосі, але воно цілком могло б перебувати в ньому.
