106
Науковці за допомогою телескопа James Webb виявили надмасивну чорну діру, яка перебуває у стані спокою, хоча вона утворилася лише через 800 мільйонів років після Великого вибуху. Чорна діра, маса якої приблизно в 400 мільйонів разів перевищує масу Сонця, є найбільшою серед знайдених у ранньому Всесвіті. Її існування ставить під сумнів усталені уявлення про формування чорних дір. Про це пише Space.
Зазвичай такі об’єкти активно поглинають газ і пил, але ця чорна діра споживає матеріал дуже повільно, лише на одну соту свого максимального можливого рівня. Вчені вважають, що періоди «надмірного годування» могли дозволити цим чорним дірам швидко набирати масу за 5−10 мільйонів років, після чого вони «засинають» на 100 мільйонів років.
Особливість цієї чорної діри полягає в її величезному гравітаційному впливі, що робить її видимою навіть у стані спокою. Її маса становить близько 40% маси галактики, у якій вона розташована, що значно перевищує типові співвідношення. Вчені припускають, що в ранньому Всесвіті може існувати багато таких «сплячих гігантів».
Команда дослідників, очолювана Роберто Майоліно, вважає, що більшість таких чорних дір зараз перебувають у стані спокою, і це ускладнює їхнє виявлення. Проте відкриття цієї чорної діри підтримує теорію періодичного надмірного споживання, що допомагає пояснити швидке зростання цих космічних гігантів.
Це відкриття є важливим кроком до розуміння процесів формування чорних дір у ранньому Всесвіті. Воно також підтверджує, що ранній Всесвіт був сповнений таких об’єктів, які ще чекають на своє виявлення.
Науковці за допомогою телескопа James Webb виявили надмасивну чорну діру, яка перебуває у стані спокою, хоча вона утворилася лише через 800 мільйонів років після Великого вибуху. Чорна діра, маса якої приблизно в 400 мільйонів разів перевищує масу Сонця, є найбільшою серед знайдених у ранньому Всесвіті. Її існування ставить під сумнів усталені уявлення про формування чорних дір. Про це пише Space.
Зазвичай такі об’єкти активно поглинають газ і пил, але ця чорна діра споживає матеріал дуже повільно, лише на одну соту свого максимального можливого рівня. Вчені вважають, що періоди «надмірного годування» могли дозволити цим чорним дірам швидко набирати масу за 5−10 мільйонів років, після чого вони «засинають» на 100 мільйонів років.
Особливість цієї чорної діри полягає в її величезному гравітаційному впливі, що робить її видимою навіть у стані спокою. Її маса становить близько 40% маси галактики, у якій вона розташована, що значно перевищує типові співвідношення. Вчені припускають, що в ранньому Всесвіті може існувати багато таких «сплячих гігантів».
Команда дослідників, очолювана Роберто Майоліно, вважає, що більшість таких чорних дір зараз перебувають у стані спокою, і це ускладнює їхнє виявлення. Проте відкриття цієї чорної діри підтримує теорію періодичного надмірного споживання, що допомагає пояснити швидке зростання цих космічних гігантів.
Це відкриття є важливим кроком до розуміння процесів формування чорних дір у ранньому Всесвіті. Воно також підтверджує, що ранній Всесвіт був сповнений таких об’єктів, які ще чекають на своє виявлення.
