155
Хондрити, одні з найдавніших метеоритів у Сонячній системі, формувалися в умовах, які виявилися менш екстремальними, ніж вважалося раніше, що ставить під сумнів традиційні моделі формування планет.
Ці метеорити, які виникли близько 4,5 мільярда років тому, містять характерні утворення — хондри, що представляють собою сферичні краплі застиглої розплавленої силікатної речовини. Хондри формувалися за високих температур, що досягали близько 1727 °C, у протопланетному диску Сонячної системи. Злиття хондр з утворенням астероїдів стало основним етапом формування твердих об’єктів у ранній зоряній системі. Як зазначається, “хімічний склад хондритів відповідає складу фотосфери Сонця”, що робить їх цінним джерелом інформації про планетарні процеси.
Традиційно передбачалося, що внутрішні тріщини й аномальні форми хондритів пояснюються високоенергетичними зіткненнями на великій швидкості. Проте дослідження, опубліковане в Earth and Planetary Science Letters, показало, що утворення хондритів відбувалося в умовах помірних температур і низької турбулентності. Як заявили Ентоні Сере і Гай Лібурель з Обсерваторії Лазурного берега, “повільне дозрівання хондритів могло відбуватися при температурі близько 727 °C за низьких швидкостей зіткнень”.
Комп’ютерне моделювання показало, що деформація хондр і виникнення тріщин у їх структурі можливі без зовнішніх ударів. Наприклад, різниця в амплітудах теплового розширення і стиснення між аморфними та кристалічними компонентами хондр могла спричиняти їх розтріскування. Цей механізм дозволяє пояснити формування тріщин навіть у межах однієї хондри при охолодженні, без потреби в екстремальних впливах.
Дослідники визначили два основні механізми формування хондритів. Звичайні хондрити, у складі яких хондри становлять до 90%, утворилися через пластичну деформацію хондр у високотемпературних умовах. Натомість вуглецеві хондрити, де частка хондр варіюється між 20% і 50%, виникали при нижчих температурах. У таких умовах хондри залишалися крихкими, розтріскувалися й не встигали повністю зростатися.
Відкриття свідчить, що процеси формування хондритів були різноманітними й залежали від локальних умов у протопланетному диску. Умови низької турбулентності, про які йдеться у роботі, дозволяють не лише переосмислити моделі утворення метеоритів, але й пропонують нові гіпотези для вивчення формування інших кам’янистих об’єктів ранньої Сонячної системи.
Отримані дані доповнюють попередні уявлення, що ґрунтувалися переважно на хімічному аналізі, і підтверджують, що “стародавні небесні тіла могли формуватися в умовах, значно менш динамічних, ніж передбачалося”. Це відкриття стає важливим кроком до розуміння складних процесів формування Сонячної системи.
Астрономи дізналися, в яких умовах формувалися стародавні метеорити з’явилася спочатку на Цікавості.
