The Lancet: людський зір можна відновити шляхом заміни стовбурових клітин.
Учені з Університету Осаки в Японії вперше пересадили людям епітелій рогівки, отриманий з індукованих плюрипотентних стовбурових клітин. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі The Lancet.
У дослідженні взяли участь чотири пацієнти з LSCD – дефіцитом лімбальних стовбурових клітин. Це порушення здатності стовбурових клітин до поділу внаслідок травми, опіку, аутоімунних і запальних захворювань. Утворення рубців на рогівці при LSCD часто призводить до серйозних порушень зору.
Дефіцит лімбальних стовбурових клітин (LSCD) – це важке очне захворювання, за якого втрата функціональних дорослих стовбурових клітин на краю рогівки призводить до погіршення зору через інвазію фіброзної кон’юнктивальної тканини над рогівкою.
Традиційні методи лікування LSCD часто передбачають пересадку трансплантатів зі здорового ока пацієнта або донора, але ці методи пов’язані з ризиками, такими як імунологічне відторгнення, або вимагають видалення здорової тканини.
Під час нового дослідження добровольцям пересадили алогенні трансплантати iCEPS (індивідуальні зразки клітинного епітелію рогівки). Половина пацієнтів отримувала циклоспорин у низьких дозах (зазвичай його використовують для пом’якшення відторгнення органів після трансплантації), тоді як інша половина не отримувала ніяких імунодепресантів, крім кортикостероїдів.
Протягом двох років спостережень у всіх пацієнтів було зафіксовано значне поліпшення зору. Три з чотирьох пацієнтів відзначили поліпшення якості життя, а в однієї людини відбулося тимчасове поліпшення стану з подальшим регресом. Дослідники зазначили, що пацієнти, які отримували низькі дози циклоспорину для профілактики відторгнення, показали більш виражені результати.
Технологія вирощування iCEPS забезпечує не тільки структурну цілісність трансплантатів, а й знижує імуногенність, що мінімізує потребу в імуносупресії, характерній для традиційних методів лікування. Це відкриття може стати важливим кроком у лікуванні LSCD та інших захворювань рогівки, зокрема завдяки можливості уникнути використання донорської тканини.