900
Дослідники Колумбійської кліматичної школи припускають, що справжньою причиною тріасово-юрського вимирання близько 201,6 млн років тому стала раптова вулканічна зима.
Кінець тріасу був одним із п’яти великих вимирань на Землі, внаслідок якого загинуло три чверті всього життя на планеті, пише Interesting Engineering.
Відбулася серія великих вулканічних вивержень, відомих як Центрально-Атлантична магматична провінція, які вивергли в атмосферу лаву і попіл. Ця подія ознаменувала кінець тріасового періоду і початок юрського періоду, в якому динозаври «досягли популярності».
Протягом десятиліть учені вважали, що вимирання було спричинене повільним накопиченням парникових газів, особливо вуглекислого газу, які виділяються вулканічними виверженнями. Унаслідок цього глобальна температура значно зросла, а океанські води стали більш кислими.
Однак недавнє дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, ставить цю теорію під сумнів. Згідно з ним, виверження почалися надзвичайно швидко, з сильними сплесками, що тривали менше століття.
Передбачається, що під час цих вивержень в атмосферу були викинуті великі обсяги діоксиду сірки. Цей діоксид сірки вступив у реакцію з водяною парою, утворивши сульфатні аерозолі, які відобразили сонячне світло в космос. Це спричинило різке охолодження земної кулі, що призвело до короткого періоду всесвітнього замерзання, відомого як вулканічна зима.
Хоча довгострокове потепління через підвищення рівня діоксиду вуглецю могло вплинути на вимирання, дослідження показує, що раннє швидке похолодання було найбільш руйнівним фактором. Багато видів, особливо ті, які не акліматизувалися до холодних умов, загинули в цей період екстремального холоду. Денніс Кент, провідний автор з Колумбійської кліматичної школи Ламонт-Доерті, зазначив:
«Діоксид вуглецю та сульфати діють не просто протилежним чином, а й у протилежні часові рамки. Для накопичення і нагрівання діоксиду вуглецю потрібно багато часу, але ефект сульфатів практично миттєвий. Це переносить нас у сферу того, що люди можуть осягнути. Ці події відбулися протягом життя».
Вчені порівняли дані з різних геологічних місць, де було виявлено залишки вулканічних вивержень: гори в Марокко, затока Фанді в Новій Шотландії та басейн Ньюарк у Нью-Джерсі.
Дослідники використовували метод, званий палеомагнетизмом, для визначення часу вулканічних вивержень. У підсумку вони виявили п’ять окремих імпульсів лави, кожен з яких тривав менше століття.
«Дослідники виявили п’ять послідовних початкових лавових імпульсів, які поширювалися протягом приблизно 40 000 років — кожен із магнітними частинками, вирівняними в одному напрямку, що вказує на те, що лавовий імпульс виник менш ніж за 100 років, перш ніж дрейф магнітного полюса міг проявитися», — йдеться у пресрелізі.
Скам’янілості показують, що великі рептилії, амфібії та багато тропічних рослин процвітали в тріасовий період. Однак ці види раптово зникли з початком вулканічних вивержень. Однак дрібніші істоти, такі як ранні пернаті динозаври, черепахи, ящірки і ссавці, пережили катастрофічне вимирання і процвітали протягом усього юрського періоду.
Новини про стародавніх тварин
66 мільйонів років тому падіння величезного астероїда призвело до вимирання різних форм життя на планеті, включно з могутніми динозаврами, але вижила одна крихітна істота: чорний жук.
