262
З давніх часів Землю вважають кулястим тілом, і ця концепція підтверджується як спостереженнями, так і науковими дослідженнями, пише Успіх in UA.
Незважаючи на це розуміння, величезні розміри планети порівняно з людськими масштабами роблять її кривизну непомітною в повсякденному житті. Це породило безліч різних теорій, включно з тією, за якою наша планета є плоским диском, проте існує безліч наукових пояснень, що спростовують ілюзію такої форми.
Таке явище, що представляє Землю плоскою, диктується перспективою: людина зростом 1 метр 82 сантиметри спостерігає за масивною сферою діаметром понад 12 000 кілометрів, перебуваючи лише за кілька метрів над її поверхнею, пояснює Келлі Р. Макгрегор, професор геології коледжу Макалестер. Ця обмежена точка зору, що нагадує муху на кулі, не дозволяє людині побачити кривизну Землі з рівня землі. Щоб побачити вигин Землі, необхідно піднятися значно вище, зазначає професор Макгрегор, повідомляє focus.ua.
На висоті понад 10 кілометрів горизонт планети вже починає проявляти свою невелику кривизну. Цей ефект слабко помітний з пасажирських літаків, але найбільш очевидний з космосу, де астронавти і супутники фіксують повну сферичну форму Землі. Однак навіть ці види підкреслюють, що Земля — не ідеальна куля, а довгастий сфероїд. Екваторіальна опуклість, спричинена відцентровими силами обертання Землі, призводить до її злегка приплюснутої форми на полюсах.
Топографічні особливості ще більше ускладнюють форму Землі, каже Макгрегор. Гори й океанські западини сприяють незначним відхиленням у гравітаційному полі планети, що є предметом вивчення геодезії. Ця дисципліна має величезне значення для таких застосувань, як картування рівня моря і проєктування інфраструктури в усьому світі.
Фізик Ніл деГрасс Тайсон уже розповідав про те, як природні процеси змушують небесні тіла, як-от планети і зірки, набувати округлої форми, оскільки гравітація притягує масу до центральної точки. З точки зору спостережень, людський досвід обмежений оглядом горизонту, який зазвичай простягається приблизно на п’ять кілометрів максимум на плоскій місцевості. Це обмежене поле зору пояснює, чому Земля здається плоскою в повсякденних сценаріях усім людям, які перебувають на ній.
Навіть на піку Евересту земні простори вже перевершують за розмірами точку огляду спостерігача. Цікаво, що ця тема підкреслює важливість перспективи і масштабу для розуміння багатьох небесних явищ, заявляє Макгрегор. Хоча сучасні технології дають змогу зазирнути на справжню форму Землі, вони також підкреслюють труднощі, пов’язані з передачею грандіозності планетарної науки в доступній формі, щоб уникнути появи багатьох фантастичних теорій, у яких, тим не менш, є багато прихильників.
