231
Докази, що Земля має сферичну форму, надзвичайно переконливі. Тим не менш, досі існує значна кількість людей, які переконані в тому, що Земля насправді пласка, пише Успіх in UA.
Перед тим як розглядати можливість зробити Землю плоскою, розберемося, чому вона має форму кола – це обумовлено гравітацією. Гравітація – це сила, яка діє між усіма об’єктами з масою у Всесвіті та притягує їх один до одного.
Через гравітацію матерія прагне набути найбільш компактну форму, коли кожна її частка знаходиться рівномірно близько до центру, утворюючи сферу. Навіть за умов невагомості на МКС вода не утворює крапель, а перетворюється на кулю.
Вже 1857 року фізик Джеймс Максвелл спростував можливість існування плоских об’єктів у космосі, вивчаючи кільця Сатурна. Раніше багато астрономів вважали їх суцільними і твердими, проте розрахунки Максвелла показали, що вони не можуть бути ні твердими (інакше їх зруйнувала б гравітація), ні рідкими (у такому разі вони розпалися б на краплі). Фізик встановив, що вони складаються із рою дрібних, не пов’язаних метеоритів.
Якби Земля раптом стала плоскою, це викликало б серйозні проблеми. Гравітація почала б зміщувати матерію до загального центру, і диск Землі швидко розвалився б на уламки, а потім зіткнувся б назад у сферу.
Така геологічна катастрофа на плоскій планеті була б катастрофічною, яка б перемолола мільйон тонн ґрунту і повністю знищила життя, повідомляє rbc.ua.
Розгляньмо гіпотетичну ситуацію: припустимо, що Земля стане плоскою, але в той же час стійкою завдяки використанню надміцного матеріалу, такого як адамантій або вібраніум. Як зміниться життя на такій планеті?
Геофізик Джеймс Девіс з Обсерваторії Ламонт-Доерті при Колумбійському університеті вказує на те, що гравітація на плоскій Землі поводитиметься незвичайним чином. Прихильники теорії про плоску землю припускають, що сила тяжіння буде завжди спрямована вниз. Однак фактично вона тягтиме до центру диска, що призведе до низки цікавих наслідків.
Важливо відзначити, що наявність гравітаційної сили впливає на зростання рослин через явище, відоме як геотропізм. Це спрямоване зростання організмів, зумовлене гравітаційною силою.
Рослини, гриби та деякі інші організми прагнуть рости вертикально вгору, що дозволяє їм отримувати максимальну кількість світла, води та поживних речовин. Якби рослинні клітини не могли орієнтуватися за гравітацією, визначаючи верх і низ, вони б пускали коріння в небо і помирали від нестачі грунту навколо.
На плоскій Землі рослини почали б рости вертикально лише у самому центрі диска, що відповідає Північному полюсу на карті прихильників плоскої Землі. В інших частинах диска дерева відхилялися б у бік від центру, а біля країв вони б розстилалися по землі.
На плоскій Землі у формі диска фізичні закони зіткнулися б із незвичайними викликами. Через гравітаційний вектор, спрямований до центру диска, предмети падали б вертикально тільки біля полюса. В інших місцях усі падаючі об’єкти рухалися б під кутом. На краю плоскої Землі предмети не падали вниз, а скочувалися до центру.
Подорожі на Землі стали б складними через постійне відчуття підйому при віддаленні від центру диска.
Для тих, хто сміливо наважився б вирушити до краю Землі, знадобилося б альпіністське спорядження, тому що на останніх етапах довелося б долати горизонтальні ділянки, повзячи і закріплюючись за поверхню планети за допомогою льодорубів. Горизонтальне переміщення нагадувало б сходження крутими скелями.
Нині атмосфера Землі має приблизно однакову товщину навколо всього глобуса, оскільки гравітація однаково діє всюди.
Однак на плоскій Землі клімат був би значно різним. Вся атмосфера почала б зосереджуватись у центрі диска. В результаті в середині площини утворилася б область повітря з високою щільністю та тиском, а на краях виник би космічний вакуум.
Життя могло б існувати лише в помірних областях плоскої Землі. У центрі диска умови для життя були б вкрай несприятливими через екстремальні рівні тиску і температури повітря, а біля країв ми зіткнулися б з нестерпними умовами.
Хребетні тварини, включаючи людину, загинули б за лічені секунди, а менш стійкі форми життя, такі як рослини, витримали б кілька годин, перш ніж зникнути. Крім того, через відсутність атмосферного тиску вода на краях диска швидко випарувалася б, і ці області перетворилися б на пустелі.
Якби гравітація була спрямована до центру планетарного диска, опади також згущалися б до цієї точки. Таким чином, тільки в його середині погода була б схожою на ту, до якої ми звикли на круглій Землі. Що далі від центру диска, то більш горизонтальними ставали б опади.
Джеймс Девіс з Обсерваторії Ламонт-Доерті зазначає, що у результаті вся вода на плоскій Землі сконцентрувалася б у центрі світу, утворюючи там величезний океан. Чим далі від центру, тим посушливішим ставав би клімат.
Однак на плоскій Землі були б свої плюси. Наприклад, не існувала б геологічна активність, така як рух тектонічних плит. Це означає, що припинилися б виверження вулканів та землетруси.
Крім того, на такій Землі не виникали б урагани та тайфуни. Це пояснюється тим, що й руйнівна сила пов’язані з ефектом Коріоліса: вихрові воронки утворюються через впливу інерції на потоки вітру, викликаної добовим обертанням планети.
Саме через ефект Коріоліса в Північній півкулі урагани завжди обертаються проти годинникової стрілки, а в Південній – за годинниковою.
Відсутність геологічної активності призводить до деяких проблем. За даними NASA, на звичайній сферичній Землі обертання розплавленого металу, що оточує залізне ядро всередині планети, породжує потужні електричні струми. Вони утворюють магнітне поле, яке захищає планету від сонячної радіації.
На плоскій Землі, однак, тверде кругле ядро не змогло сформуватися через специфіку гравітації на такій планеті. Рідкі породи всередині були б розподілені ближче до центру диска і не оберталися б за інерцією навколо ядра. Отже, на такій планеті не виникло б магнітного поля.
Це означає, що життя на плоскій Землі було б неможливим через вплив сонячної радіації. Полярні сяйва також були б неможливі на такій планеті.
Протягом наступних мільйонів років сонячний вітер поступово здув би атмосферу плоскої Землі, а потім випарувалася вода. В результаті умови на такій планеті стали б схожими на марсіанські.
