Деталі відкриття
У всіх перерахованих вище засобах використовуються буквально сотні сполук. Мало того, що деякі з них самі по собі викликають занепокоєння з погляду здоров’я, але навіть найменш проблемні з них можуть вступати в реакцію з речовинами в навколишньому середовищі, утворюючи нові забруднювачі з переважно невідомою токсичністю, йдеться в дослідженні, що з’явилося на Environmental Science & Technology Letters.
Дослідження, проведене науковцями з Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) у Швейцарії, детально проаналізувало викиди від використання кількох популярних засобів особистої гігієни, а також ті реакції, яких вони зазнають у типовому середовищі в приміщенні.
Було виявлено понад 200 різних видів летких органічних сполук з концентрацією в кілька частин на мільйон. Хоча переважну більшість сполук можна вважати нешкідливими, особливо в низьких концентраціях, деякі з найбільш помітних класів хімічних речовин швидко вступають в реакцію, утворюючи вторинні органічні аерозолі, наслідки яких вчені наразі не готові назвати безпечними. Вони кажуть, що деякі молекули «утворюють нові частинки, які можуть коагулюватись у більші ультрадисперсні частинки, що осідають у наших легенях».
На мою думку, ми все ще не до кінця розуміємо вплив цих забруднювачів на здоров’я, але вони можуть бути більш шкідливими, ніж ми думаємо, особливо тому, що вони застосовуються близько до нашої зони дихання. Це сфера, де потрібні нові токсикологічні дослідження,
– каже інженер EPFL Душан Ліцина.
З чим же вони всі пов’язуються? З озоном, кажуть учені. У багатьох сучасних будинках і офісах є принаймні одне або два джерела молекули кисню озону (O3), який зазвичай виділяють принтери та ксерокси, а також, за іронією долі, очищувачі повітря. Навіть у місцях, де немає обладнання, що виробляє озон, багато забруднювачів ззовні реагують на сонячне світло, утворюючи озон, який потім може потрапляти в приміщення через вікна та вентиляційні системи.
Хоча озон схожий на кисень, необхідний нашому організму для дихання, третій атом кисню робить його відносно нестабільним, що дозволяє йому легко реагувати з леткими органічними сполуками, наприклад, монотерпенами в складі спреїв для догляду.
Щоб визначити повний обсяг потенційних забруднювачів, що утворюються в результаті реакцій між озоном і леткими сполуками у засобах особистої гігієни, Ліцина і його команда придбали зразки дезодоранту у вигляді спрею, лосьйону для рук, дезодоранту у вигляді ролика, парфумів і сухого шампуню у вигляді спрею. Після цього провели два різних типи експериментів.
- Один набір тестів просто оцінював викиди від кожного продукту, нанесеного на людину, яка стояла в змодельованому приміщенні, або на тканину, залишену в кімнаті на годину.
- У другій серії тестів озон вводився зі швидкістю приблизно 35-40 частин на мільярд і вимірювалися результати будь-яких реакцій з викидами від кожного засобу особистої гігієни.
У всіх випадках, окрім одного, був створений буквальний «смог» з частинок. Такої поведінки не демонстрував лише дезодорант-ролик, який не розпилював нічого у повітря. Швидкість реакції утворення нових частинок була значно вищою, ніж та, про яку зазвичай повідомляють дослідження якості зовнішнього повітря в міських або віддалених районах.