Ми добре знаємо про користь деревної тирси, але не завжди розуміємо, як правильно її використовувати. Тому часто отримуємо не той результат, на який очікуємо. Сьогодні поговоримо про те, яку тирсу варто використовувати як добриво, як правильно її підготувати, терміни готовності матеріалу та всі нюанси цього процесу.
Хоча тирса є органікою, для внесення в ґрунт треба використовувати тільки перепрілу тирсу. Свіжа тирса, в процесі розкладання, поглинає азот із ґрунту та закислює його. Тому важливо прискорити процес перепрівання, щоб якнайшвидше отримати корисне добриво. Перепріла тирса має темно-коричневий колір, напівперепріла — світло-коричневий, а свіжа тирса залишається жовтуватою.
Свіжа тирса може перегнити й самостійно, але для цього знадобиться кілька років, адже їй потрібна волога та ґрунтові бактерії, яких у чистій тирсі немає. Якщо купа тирси лежатиме просто неба без захисту, дощі зволожать тільки верхній шар, який утворить кірку, через яку волога не проникатиме глибше.
До того ж, процес розкладання тирси потребує багато азоту. Щоб цей процес проходив швидше, тирсу можна збагатити вологою та азотом кількома способами.
Для прискорення перегрівання ми пропонуємо один із можливих способів. Для цього потрібна пластикова бочка, яку заповнюємо наполовину водою. Додаємо до води сечовину, перемішуємо розчин і засипаємо туди свіжу тирсу. Обов’язково закриваємо бочку кришкою для збереження тепла.
Пропорції такі: на 15 відер тирси — 1 кг сечовини. Води додаємо стільки, щоб тирса не плавала, але була повністю зволожена. Після цього тирсу періодично перемішуємо, і за кілька тижнів у теплу погоду добриво буде готове для використання.
Якщо немає бочки, можна просто розкласти свіжу тирсу на целофан, пересипати її шарами із сечовиною, змочити водою кожен шар і накрити плівкою для збереження тепла. Потрібно періодично поливати купу водою, щоб підтримувати вологість. Хоч цей спосіб і займає ті ж два тижні, він трохи клопітніший.
Ще один варіант — це компостування тирси з іншою органікою. Для цього можна використовувати гній, пташиний послід, скошену траву чи бур’яни. Укладати компост варто тонкими шарами, чергуючи тирсу з травою та іншими матеріалами.
Також рекомендується додавати прошарки ґрунту. Укладання компосту шарами приблизно 15-20 см допоможе забезпечити його правильне розкладання. Для запобігання злежуванню та утворенню грудок, між шарами слід додавати більші матеріали, наприклад, гілки.
Чим дрібніше компоненти, тим швидше отримаємо готовий компост, а його якість буде вищою. Компост повинен бути помірно вологим, тому його потрібно поливати не рідше ніж 2-3 рази на тиждень. Важливо стежити за температурою компосту, яка повинна бути не нижчою за 25°C.
Це необхідно для життєдіяльності черв’яків, які беруть участь у процесі розкладання. Також не забувайте періодично перемішувати компост вилами, щоб забезпечити доступ повітря.