За результатами дослідження британських науковців з’ясувалось, що раніше на великих біля узбережжя Європи існували гігантські рифи з устрицями заввишки з будинок.
Що сталось із гігантськими рифами навколо Європи в результаті діяльності людства
Зазначається, що раніше рифи з устрицями займали територію близько 1,7 гектарів морського дна, що дорівнює площі Північної Ірландії.
Однак через надмірний вилов риби, днопоглиблювальні роботи та забруднення унікальні рифові системи не займають більше кількох квадратних метрів.
У проведенні дослідження взяли участь десятки науковців, які проаналізували урядові записи, морські карти, звіти про рибальство, митні документи, звіти натуралістів, наукові журнали та газети XVIII, XIX та початку XX століть.
Науковці виявили яскраві звіти про рифи з устрицями у 1196 місцях поблизу узбережжя Британії, Франції, Ірландії, Данії, Іспанії, Німеччини та Нідерландів.
Наразі внаслідок діяльності людства залишилось трохи більше 10 локацій розмірами не більше кількох квадратних метрів поблизу європейського узбережжя.
Співавтор звіту Рут Терстан сказала, що «вражена» масштабами рифів, які колись були.
За її словами, у минулому значна частина морського та океанічного дна не була пласкою та мулистою, а являла собою тривимірний простір зі складними живими системами рифів.
Завдяки ним виникли багаті екосистеми, що забезпечили місце для існування майже 200 видів риб і ракоподібних, включаючи ската-хвостокола, короткокрилого морського коника та європейського осетра.
Рифи відігравали важливу роль у стабілізації берегових ліній, колообігу поживних речовин та фільтрації води.
Рут Терстан зазначає, що у низці регіонів Європи , включаючи узбережжя Бретані, західне узбережжя Ірландії та Шотландії, збереглися залишки рифів.
Однак вони не займають більше кількох квадратних метрів, на відміну від квадратних кілометрів у минулому.
Що відомо про свідчення щодо знищення більшості рифів біля узбережжя Європи
Низка виявлених науковцями звітів свідчить про те, що люди усвідомлювали загрозу знищення рифів з устрицями.
Наприклад, один з авторів у 1852 році писав: «В Уош близько 50 років тому були величезні устричні мілини; одна з них тяглася майже на всю довжину Уош і тяглася приблизно на 50 миль».
Опис «великого» рифу за три милі від острова Мен свідчить:
Звіт із Франції описує лов устриць в 1909 році:
Філін цу Ермгассен, почесний науковий співробітник Единбурзького університету, сказала, що руйнація рифів, що повільно формуються, була швидкою.
Проєкти відновлення популяції устриць вже реалізуються, але дослідники кажуть, що для досягнення результату їх необхідно масштабувати.