217
Землетруси є одними з найбільш смертоносних стихійних лих на Землі. Небезпечні поштовхи виникають, коли величезна кількість енергії виділяється із земної кори у формі сейсмічних хвиль.
Сейсмічність України проявляється в західних, південно-західних та в південних районах, де виділяються два основні активні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. За даними геологів, щороку на нашій планеті відбувається в середньому до 20 великих землетрусів, пише Space.com.
Що таке землетруси
За словами науковців, землетруси – це короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані переміщенням мас гірських порід у надрах Землі. Сейсмічні хвилі випромінюються назовні від джерела струсу, відомого як гіпоцентр, і можуть завдати непоправної шкоди інфраструктурі, коли досягають поверхні. Адже під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають розколи, зсуви та цунамі.
За даними ЮНЕСКО, серед усіх стихійних лих, землетруси займають перше місце у світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Землетруси оцінюють за 12 бальною шкалою. Від 1 до 5 балів – майже не чутний землетрус, від 5 до 7 – на верхніх поверхах багатоповерхівок гойдаються люстри, від 7 до 9 – на стінах будинків виникають тріщини, від 9 до 12 – будинки руйнуються.
За даними Геологічної служби США (USGS), щороку на Землі відбувається приблизно 20 000 землетрусів, тобто близько 55 щодня. На щастя, більшість із них залишаються непоміченими, бо надто слабкі. А щодо потужних – з магнітудою 7 і вище, то таких буває до 20 на рік.
Попри те, що по всьому світі працює мережа сейсмічних спостережень, землетруси дуже важко передбачити і їм неможливо запобігти. Тому у районах, які схильні до землетрусів, прийнято суворі будівельні норми з урахуванням сейсмостійкості, аби запобігти людським жертвам.
Як утворюються підземні поштовхи
За словами науковців, землетруси виникають через виверження вулканів, зсуви та навіть удари метеоритів. Але найпоширеніша причина землетрусів – рух тектонічних плит.
Вчені пояснюють, що між атмосферою вгорі та астеносферою внизу (верхнім шаром земної мантії) лежить зовнішній шар Землі – літосфера. Цей шар складається з пластин, які штовхаються на вершині астеносфери. Температури в астеносфері коливаються від 1300 до 1700 градусів Цельсія, а глибина – від 100 км до 250 км під поверхнею Землі.
Високі температури призводять до того, що шар астеносфери має достатню еластичність, щоб «текти». Цей пластичний шар може повільно стікати під дією теплової конвекції та допомагати переміщати магму та каміння через Землю, сприяючи руху тектонічних плит.
Коли дві плити намагаються проїхати одна повз одну, тертя не дозволяє їм відносно легко ковзати, що спричиняє напругу в точці контакту. Тож врешті-решт камінь зісковзує, вивільняючи величезну кількість енергії у вигляді хвиль, які проходять крізь надра Землі до поверхні та викликають тремтіння, яке ми відчуваємо під час землетрусу. Точка на поверхні Землі, яка знаходиться безпосередньо над осередком – або гіпоцентром – землетрусу, відома як епіцентр.
Відповідно до заяви USGS, землетруси можуть виникати будь-де від поверхні Землі до глибини близько 700 кілометрів. Вони поширені вздовж країв кордонів плит і за даними Британської геологічної служби, понад 80% зустрічаються на краю Тихого океану, у районі, відомому як «Вогняне коло».
Однак деякі землетруси можуть відбуватися далеко від цих кордонів, навіть посередині плити. Вони відомі як внутрішньоплитні землетруси. І хоча про них мало відомо, деякі вчені вважають, що вони є результатом наявних розломів, які в давнину утворилися в земній корі.
Сейсмічність в Україні
В Україні, за інформацією Світового центру даних, є два основні сейсмічні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський.
Сейсмічність Карпатського регіону визначається у землетрусах з осередками у Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, а також на прилеглих територіях сусідніх країн: Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Найбільш сейсмоактивним є Закарпаття.
На значну частину території України впливають підкоркові землетруси із зони Вранча в Румунії. Через великі глибини та високі магнітуди, землетруси зони Вранча проявляються на величезній території: від Греції на півдні – до Фінляндії на півночі.
Сейсмічність Кримсько-Чорноморського регіону визначається епіцентрами землетрусів, розташованими в акваторії Чорного моря, поблизу Південного берега Криму, які характеризуються найвищими на території України показниками – магнітудами до 6.8.
Окремим сейсмічним районом можна вважати область дельти Дунаю. Тут в історичні часи відбувалися землетруси з максимальною магнітудою близько 7, які разом із землетрусами зони Вранча становлять серйозну небезпеку для території Одеської області.
У центральній частині території України, зокрема в межах Українського щита, за останні століття зафіксовано лише декілька землетрусів з малою глибиною осередків та невисокими магнітудами.
В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій.
