255
У печері Дженовеса на Майорці археологи виявили стародавній міст, збудований 6 000 років тому. Це відкриття доводить теорію про те, що люди оселилися в цьому місці набагато раніше, ніж вважали вчені.
Дослідницька група з Університету Південної Флориди (USF) під керівництвом професора геології дослідила стародавній підводний кам’яний міст у печері Дженовеса, розташованій на Майорці, ключовому острові Балеарського архіпелагу. Це дослідження пропонує нове розуміння хронології людської колонізації західного Середземномор’я, припускаючи, що люди могли оселитися в цьому регіоні набагато раніше, ніж вважалося раніше, пише Arkeonews.
Проаналізувавши 7,7-метровий підводний міст, дослідники виявили докази ранньої людської діяльності в печері Дженовеса. Міст, разом з різними артефактами, вказує на рівень складності дій ранніх поселенців, що означає, що вони визначили водні ресурси печери та побудували інфраструктуру для навігації по ній.
Печера Дженовеса містить проходи, які зараз знаходяться під водою через підвищення рівня моря. Унікальні кальцитові утворення печери, які утворюються в періоди високої води, слугують точними індикаторами історичних змін рівня моря. Ці утворення, разом зі світлою смугою на затопленому мосту, були ключовими у датуванні будівництва мосту.
Попередні дослідження припускали присутність людини в цьому регіоні ще 9 000 років тому. Однак через невідповідності та погану збереженість матеріалів, датованих радіовуглецевим методом, таких як кістки та глиняний посуд, ці висновки зустріли скептично.
Нещодавні дослідження, які використовували такі матеріали, як деревне вугілля, попіл і кістки, вказують на те, що люди оселилися на острові близько 4 400 років тому. Ця переглянута хронологія збігається з важливими екологічними подіями, включаючи вимирання Myotragus balearicus, козлоподібної антилопи, що мешкає в цьому регіоні.
Подальший аналіз мінералів на мосту і висоти кольорової смуги вказує на те, що міст побудований майже 6 000 років тому, що робить його більш ніж на 2 000 років старшим, ніж вважалося раніше. Ця знахідка скорочує часовий розрив між поселеннями Східного і Західного Середземномор’я.
Будівництво мосту, схоже, тісно пов’язане з періодом швидкого підвищення рівня моря в епоху голоцену, приблизно 6 000 років тому, за яким послідувала коротка стабілізація рівня моря. Цей період стабільності дозволив утворитися фреатичним обростанням на спелеотемах (POS) всередині печери і розвинутись характерному «ванному кільцю» на мосту.
Міст, ймовірно, почали будувати на початку цього стабільного періоду, коли виникла необхідність переходу через мілководне озеро всередині печери. Споруда була завершена до того, як верхня частина мосту пішла під воду, близько 5 600 років тому.
Докази вказують на будівництво вимощеної каменем доріжки, що вела до водного басейну печери, і міцного мосту, який забезпечував доступ до іншої сухої частини печери, відомої під назвою Сала д’Ентрада (Sala d’Entrada).
Хоча точні причини будівництва цих споруд залишаються незрозумілими, глибина мосту і відповідна глибина POS та кольорової позначки підтверджують ідею ранньої присутності людини на острові, яка сягає 6 000 років тому.
