Нейробіологи показали, що мозок і людина старіють по-різному

Науковці розробили інструмент, який дозволяє визначити, чи старіє мозок швидше або повільніше, ніж це очікується на основі хронологічного віку людини.

Процес старіння мозку є природним, проте його швидкість може варіювати у різних людей. Деякі фактори, такі як спосіб життя, соціально-економічний статус і вплив навколишнього середовища, можуть впливати на темпи цього процесу. Щоб точно виміряти, як швидко старіє мозок, вчені з Університету Адольфо Ібаньеса в Чилі створили «часи мозку», які базуються на аналізі функціональної зв’язності мозку. Це дозволяє оцінювати різницю між біологічним і хронологічним віком, що допоможе у майбутньому розробити персоналізовані методи лікування.

Функціональна зв’язність мозку, або здатність різних його областей взаємодіяти між собою, з віком зазвичай знижується. У дослідженні було задіяно 5306 учасників із 15 країн, серед яких Латинська Америка та Карибський басейн, а також кілька інших регіонів. Використовуючи дані з функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) та електроенцефалографії (ЕЕГ), науковці вимірювали активність мозку у стані спокою та розраховували функціональну зв’язність кожного учасника. Потім ці дані вводилися у моделі глибинного навчання, які прогнозували біологічний вік мозку.

Результати дослідження показали, що у людей з хворобою Альцгеймера або іншими формами деменції різниця між хронологічним та біологічним віком мозку була значно більшою, ніж у здорових учасників. Крім того, мешканці Латинської Америки та Карибського басейну мали більшу різницю у вікових показниках, що науковці пов’язують із соціально-економічною нерівністю та впливом забруднення довкілля. Особливо цікавим є спостереження, що у жінок з цих регіонів, де рівень гендерної нерівності вищий, різниця у віці мозку і хронологічному віці була більш вираженою, ніж у чоловіків.

Науковці планують продовжувати дослідження, аби вивчити взаємозв’язок між національними доходами, епігенетичними змінами та старінням мозку. Вони сподіваються, що їх робота сприятиме подальшому розвитку персоналізованої медицини, яка враховуватиме біологічне різноманіття людського мозку.