Дослідження вчених з Університету Аляски в Фербанксі розкрило новий тип хвиль, які транспортують енергію блискавок від іоносфери до магнітосфери. Ці хвилі, названі дзеркально-відбитими свистячими атмосфериками, проникають в іоносферу на низьких широтах і прямують у протилежну півкулю після відбиття від її нижньої межі. Цей механізм подвоює кількість енергії, що потрапляє в магнітосферу, порівняно з раніше відомими магнітосферно-відбитими свистячими хвилями. Це відкриття стало можливим завдяки аналізу даних NASA, зібраних супутниками Van Allen Probes у період з 2012 по 2019 роки.
Іоносфера, верхній шар атмосфери, відіграє ключову роль у цьому процесі завдяки своїй здатності проводити електричний струм. Вона виникає під впливом сонячного випромінювання, формуючи середовище для поширення та відбиття електромагнітних хвиль. Магнітосфера, у свою чергу, виступає захисним бар’єром, що захищає Землю від частинок сонячного вітру та космічної радіації. Дзеркально-відбиті свистячі атмосферики, що виникають в іоносфері на низьких широтах, здатні ефективніше передавати енергію блискавок до магнітосфери, ніж хвилі, які виникають на високих широтах.
Нові дані свідчать, що більша частина енергії блискавок на низьких широтах передається саме через дзеркально-відбиті хвилі, оскільки тропічні та субтропічні регіони є основними зонами виникнення блискавок. Тому ці хвилі мають значний вплив на динаміку радіаційних поясів, накопичуючи й утримуючи заряджені частинки в магнітосфері. Розуміння механізмів передачі енергії та їх впливу на радіаційні пояси має важливе значення для захисту космічних технологій від потенційної загрози, яку становлять заряджені частинки.
Вплив свистячих атмосфериків на магнітосферу досліджується з 1950-х років, проте відкриття дзеркально-відбитих хвиль значно доповнює знання про електромагнітні процеси в навколоземному просторі. Це дослідження надає нові інструменти для прогнозування умов у магнітосфері та мінімізації загроз для космічної інфраструктури.