247
Археологи зробили відкриття в затонулому стародавньому поселенні, яке розташовується на дні вулканічного озера.
На дні вулканічного озера в центральній Італії було знайдено 3000-літню глиняну фігурку стародавньої богині, пише LiveScience.
На думку археологів, знайдений артефакт є вотивною фігуркою, іншими словами, предметом, який приносили в дар божеству. Деталі фігурки оброблені досить грубо, але на ній збереглися відбитки рук її творця. Також на фігурці зберігся відбиток невідомої тканини, через що вчені припустили, що глиняне божество було одягнене в якийсь одяг.
Відкриття зробили археологи з регіону Етрурія і поліцейські водолази минулого місяця на озері Больсена, яке розташоване за 80 км на північний захід від Риму.
Річ у тім, що в одній із частин цього озера знаходиться затоплена археологічна пам’ятка Гран-Карро. Археологи вважають, що це залишки поселення залізної доби, яке було збудоване в 9 або 10 столітті до н.е. і врешті-решт затонуло.
Саму глиняну фігурку знайшли в руїнах затонулого житла. На думку вчених, фігурка божества була якось пов’язана з домашніми, побутовими ритуалами. Схожі ритуали і раніше зустрічалися археологам у цьому регіоні. Схожі стародавні фігурки раніше знаходили в похованнях залізного віку.
«Таке виняткове відкриття показує аспекти повсякденного життя в ранньому залізному віці в Південній Етрурії, який дотепер залишається маловивченим», — заявили археологи, які зробили відкриття.
Геологічні дослідження показали, що озеро Больсена з’явилося 200-600 тис. років тому, коли почав вивергатися вулкан Вульсіні. Римські ж записи свідчать про те, що вулкан був активний у 104 році до н.е., тому вчені вважають, що стародавнє поселення пішло під воду внаслідок сейсмічної активності.
Поселення могло бути засноване людьми культури Вілланова — раннього етапу етруської цивілізації, яка передувала заснуванню Риму.
Найзагадковішою частиною місця розкопок є Айола, яка являє собою велику купу каміння. Археологи вважають, що ця споруда була встановлена поруч із геотермальним джерелом.
Також нещодавні розкопки засвідчили, що подібні гарячі джерела вважалися священним місцем серед пізніх етрусків і римлян.
У споруді Айола все ще збереглися фрагменти дерев’яних стовпів і кераміки залізного віку. Також учені з’ясували, що каміння вкривало земляний насип. На цьому ж місці було знайдено монети, викарбувані за часів правління римського імператора Костянтина I Великого. Це вказує на те, що священне місце використовувалося навіть у пізні римські часи.
