139
Це найбільша кількість, коли-небудь виявлена в льодовику.
Керн було вилучено з льодовика Гулія на нагір’ї Тибету. В результаті дослідникам вдалося каталогізувати у 50 разів більше інформації, ніж з будь-якого іншого льодовика у світі. Ці результати дозволяють зазирнути в кліматичне минуле Землі та краще зрозуміти мікробне минуле, до якого ми рухаємось.
Хоча виявлення 1705 вірусів може здатися лякаючим, це не так. Більшість із них є вірусами прокаріотів, тобто вражають бактерії та археї, а не людей чи тварин. Але в минулому ці віруси відігравали важливу роль у своєму середовищі, диктуючи різноманітність та еволюцію знизу вгору за допомогою таких процесів, як тиск відбору та вірусно-опосередковане перенесення генів.
За словами дослідників, серед виявлених зразків є віруси, які відігравали важливу роль у минулому до замерзання.
«Ці види даних є просто основними для постановки будь-яких питань про те, як виглядала Земля раніше. Збір цих 1700 геномів тепер дає вченим, які працюють із льодовиками в інших місцях, можливість розкрити історії, які знаходяться в цих інших крижаних морозильниках, так би мовити», — заявив один із авторів дослідження Метью Салліван, мікробіолог з Університету штату Огайо.
В даний час вірусний матеріал, що довго зберігається, показує, що кліматичні зміни диктують і направляють мікробні спільноти.
Вчені витягли всю ДНК, яку змогли, із дев’яти секцій крижаного керна завдовжки 310 метрів. Кожна з них представляла різний часовий горизонт і кліматичний період. Наймолодшому зразку було лише 160 років, а найстарішому – 41 тисяча.
Взявши ДНК, вчені використовували метод під назвою метагеномний аналіз, щоб вибрати якнайбільше окремих штамів вірусів з отриманого генетичного супу. Вони виявили, що вірусне співтовариство виглядало по-різному залежно від кліматичних умов, зафіксованих на кожній глибині та у кожний час у крижаному керні.
«Ми побачили чіткі зрушення у вірусах, які існували в холоднішому кліматі порівняно з теплішим кліматом», — розповів Салліван.
У холодні періоди вірусне співтовариство льодовика Гулія поверталося до схожого, хоч і не ідентичного складу. Але кожен теплий період сукупність вірусів була різною. Найрізноманітніша і своєрідна суміш мікробів з’явилася близько 11 500 років тому, під час великого переходу від останньої льодовикової стадії до стабільного та помірного голоцену. Цей відрізок часу «ділив найменшу кількість вірусів з усіма іншими зразками», каже Салліван.
