206
Арахнологи запропонували пояснення волохатості тарантулів — волосинки на тілі в цих павуків допомагають захищатися від хижих мурах, пише Успіх in UA.
Такий висновок зробили тому, що хижі мурахи рідко нападають на тарантулів, хоча не гребують полювати на інших, менш волохатих павуків.
А коли вони все ж нападають, то дістатися вразливих частин тіла тарантулів заважає саме густий волосяний покрив. Цю гіпотезу підтверджує й те, що деякі тарантули використовують жалкі волосинки для створення захисних мішків для яєць, повідомляє nauka.ua.
Неочікувану функцію волосяного покриву тарантулів науковці виявили тоді, коли досліджували взаємовідносини цих павуків з іншими видами тварин. Їм вдалося вперше задокументувати симбіоз між тарантулами і зміями, а також іншими павукоподібними — фринами та косариками.
Дослідники виявили понад 60 нових випадків симбіозу між тарантулами та амфібіями з десяти різних країн. Ці взаємодії часто взаємовигідні: жаби та ропухи отримують захист від хижаків, живучи в укриттях тарантулів, а натомість поїдають комах, які можуть бути шкідливими для павука та його потомства.
Спостерігаючи за за реакцією котів та собак на тарантулів, науковці також запропонували гіпотезу про те, що тарантули можуть мати механізм хімічного захисту від хижаків. Оскільки ці домашні тварини мають розвинутий нюх, їхнє небажання взаємодіяти з павуками після того, як вони понюхають тарантула, можна пояснити наявністю запашних речовин, що сповіщають про небезпеку.
Таке різноманіття симбіотичних зв’язків тарантулів та їхніх захисних механізмів може свідчити про те, що ці павуки добре пристосовані до контакту з іншими тваринами у своїх середовищах існування.
