209
Вчені виявили, що мінойці мали нестандартні шлюбні традиції, а саме часто пов’язували своє життя з двоюрідними братами чи сестрами, пише Успіх in UA.
Про це дослідники дізналися після аналізу ДНК мінойців, які жили у XVI столітті до н. е.
Учені з Інституту еволюційної антропології Макса Планка заглибилися в ДНК стародавніх мінойців, відкривши дивовижні відомості про їхні шлюбні практики в бронзовому столітті. Виявляється, мешканці острова Крит мали унікальний підхід до вибору супутника життя: вони часто одружувалися зі своїми двоюрідними братами і сестрами, повідомляє patrioty.org.ua.
Провідна авторка проєкту Ейріні Скуртаніоті (Eirini Skourtanioti) висловила своє здивування, заявивши:
“Наразі опубліковано понад тисячу стародавніх геномів з різних регіонів світу, але, схоже, такої суворої системи родинних шлюбів не існувало більше ніде в стародавньому світі”.
Відкриття кидає виклик упередженим уявленням про стародавні суспільства і створює численні запитання про мінойську культуру.
Крит, батьківщина мінойського суспільства, був відомий своїми складними ритуалами та усталеними правилами, що регулювали різні аспекти життя, включаючи шлюб. Дослідження зосередилося на ДНК людей з мікенського села, що датується XVI століттям до н. е. Вивчивши останки в могилі перед будинком, дослідники змогли побудувати генеалогічне дерево, що дало унікальний погляд на родинні зв’язки мешканців села.
Філіп Стокхаммер, професор археології, пояснив, що метою дослідження було зрозуміти, як генетично споріднені особи поховали разом, і розкрити інформацію про структуру суспільства. Аналіз виявив дивовижну близькість спорідненості між членами сім’ї, зокрема, дозвіл на шлюби між двоюрідними братами і сестрами.
В історичному контексті це відкриття визначне. Стокхаммер зазначив:
“Люди мають тисячі геномів предків, і навряд чи є якісь докази того, що в минулому в суспільствах існували шлюби між двоюрідними братами і сестрами”.
Поширеність таких шлюбів серед давніх мінойців кидає виклик нашому розумінню давніх соціальних практик.
Стокхаммер запропонував просте пояснення цього явища, підкресливши унікальні обставини мінойського суспільства. На відміну від інших частин Європи бронзового віку, де жінки часто мігрували, щоб вийти заміж, обмеженість сільськогосподарського простору в Греції стимулювала мінойців тримати ресурси в родині. Зосередженість на вирощуванні винограду та оливок для виробництва оливкової олії вимагала довготривалої прив’язаності до певних місць. Шлюби в родині забезпечували безперервність в управлінні ресурсами.
Дослідження показало, що половина давньомінойських шлюбів укладалася між двоюрідними братами і сестрами, що свідчить про свідому і поширену практику, а не про простий збіг обставин.
Дослідник підсумував:
“Маючи ці знання, ми фактично змушені переосмислити соціальну організацію цього періоду і суспільства, які стояли за цими дивовижними витворами мистецтва та архітектури. Це суспільство, в якому ми маємо письмові записи про палацову адміністрацію. Але тепер ми можемо сказати щось і про звичайних людей”.
Це дослідження демонструє унікальні шлюбні практики давніх мінойців, кидаючи виклик нашому розумінню стародавніх суспільств і спонукаючи до переоцінки їхніх соціальних структур. Дивовижна поширеність шлюбів між двоюрідними братами і сестрами серед мінойців відображає їхній стратегічний підхід до збереження ресурсів у сім’ї, відкриваючи нову главу у вивченні цієї захоплюючої цивілізації.
