236
Вчені прогнозують, що протягом наступних 50 років люди просуватимуться далі в середовища існування дикої природи.
За підрахунками науковців, населення планети «захопить» більшу частину суші, а це загрожує біорізноманіттю та збільшує ймовірність майбутніх пандемій.
Про це йдеться у результатах дослідження,опублікованого в журналі Science Advances, пише The Guardian.
«Є такі місця, як ліси, де практично немає людей, де ми почнемо бачити більше присутності та діяльності людини, а також взаємодії з дикою природою.
Люди посилюють свій тиск і негативний вплив на види. Це частина причини кризи втрати біорізноманіття, в якій ми перебуваємо», – заявив головний дослідник дослідження та доцент кафедри навколишнього середовища та сталого розвитку в Мічиганському університеті в США Ніл Картер.
Дослідники зауважують, що люди та тварини живуть у дедалі більш скупчених ландшафтах, що може призвести до частішої передачі хвороб, втрати біорізноманіття.
Остання є основною причиною спалахів інфекційних захворювань. Близько 75% хвороб, що виникають у людей, є зоонозними, тобто вони можуть передаватися від тварин до людей. Наприклад, COVID-19, віспа, пташиний і свинячий грип, ймовірно, походять від дикої природи.
«Не дика природа сама по собі становить ризик, а наша поведінка та конкретний контакт з нею», – зауважив ветеринар з охорони дикої природи Кім Грютцмахер.
Дослідники Мічиганського університету порівняли прогнози з територіями поширення понад 22 тисяч видів. Вони з’ясували, що експансія людей і тварин буде найбільше зосереджена в регіонах, де щільність населення вже і так висока, зокрема Індії та Китаї.
Сільськогосподарські та лісові території в Африці та Південній Америці також зазнають значного людського впливу.
Проте, за прогнозами, на більш ніж 20% території Європи контакт людей і диких тварин зменшиться.
Вчені сподіваються, що це дослідження переконає політиків уникати конфліктів між людьми та дикою природою та більше зосереджуватися на збереженні багатства видів.
