337
Місія “Чан’е-5”, що доставила ґрунт із північної широти Місяця, виявила мінерал [(NH4)0,87 Na0,009 K0,021 Cs0,012] [Mg0,97 Ca0,023 Al0,007] Cl3-6H2O, екстремально багатий на воду, яка може бути тільки з місячних глибин. Це відкриття ставить під сумнів теорію “сухого Місяця”, яка передбачала, що Місяць сформувався безводним після випаровування земної речовини Тейєю.
До 2007 року основною гіпотезою походження Місяця був удар по Землі планети Тейя, який розплавив і викинув земний матеріал у космос, утворивши Місяць. Ця гіпотеза передбачала, що Місяць є безводним. Однак відкриття водного льоду біля полюсів Місяця змінило уявлення вчених, хоча вода могла потрапити туди з комет. Російські вчені заперечували цей варіант, вважаючи його нереалістичним.
Зразки “Чан’е-5”, опубліковані в Nature Astronomy, показали, що виявлений мінерал містить значну кількість води, подібно до земних умов. Це означає, що вода на поверхні Місяця може мати місцеве походження, а не бути принесеною кометами. Найближчий аналог знайденого мінералу – новограбленовіт, виявлений у 2012-2013 роках біля вулкана Толбачик на Камчатці. Цей мінерал утворюється під час контакту вулканічних газів з базальтами, подібно до процесів на Місяці.
Аналіз показав, що місячний мінерал стійкий до температури +90-150 градусів і містить 41% води за масою та до 6% аміаку. Це найвищий вміст таких сполук серед вивчених місячних мінералів. Висока концентрація хлору-37 підтверджує, що мінерал утворився на Місяці, а не був забруднений земними апаратами.
Це відкриття свідчить про наявність у глибинах Місяця водяної пари та азотовмісних сполук, що важливо для утворення життя. Воно також несумісне з мегаімпактною гіпотезою утворення Місяця, яка передбачала випаровування води під час зіткнення планет.
