215
Зазвичай музеї під час виставки намагаються показати повністю витвір мистецтва того чи іншого художника. До прикладу, рідко можна побачити картину, де немає половини полотна. Однак коли йдеться про давньоримські статуї, які трохи зламані, то це вважається нормою.
Про це пише УНІАН.
Тому багато кого цікавить питання, чому ж так багато римських статуй не мають голів. За словами професора класики та історії мистецтва у Бруклінському коледжі та Міському університеті Нью-Йорка Рейчел Куссер, відповідь на це питання вимагає певної «археологічної криміналістичної роботи».
«Ви намагаєтеся подивитися на контекст скульптури; ви намагаєтеся подивитися на сам злам. Ви думаєте про патерни, які ви бачили в інших скульптурах», — зауважила вона.
Попри те, що неможливо точно дізнатися, чому статуя втратила голову, такі підказки допомогли археологам визначити кілька поширених причин.
Куссер вважає, що першою причиною є те, що шия — це природне слабке місце людського тіла. Коли статуя падає після багатьох років експонування, її перевозять по всьому світу або передають від одного власника до іншого. Через що шия, як правило, є першим місцем, яке ламається.
Однак розбиті голови можуть бути не завжди нещасним випадком. Іноді римляни спеціально розбивали власні статуї.
«У процесі, який називався «damnatio memoriae», римський сенат міг проголосувати за засудження пам’яті особливо нелюбого імператора після його смерті. Якщо голосування було позитивним, сенат викреслював ім’я імператора з документації, конфісковував його майно і псував його портрети і статуї», — йдеться у матеріалі.
Куссер зауважує, що сумнозвісний імператор Нерон був одним з прикладів цього, адже багато його портретів були пошкоджені або перероблені.
Водночас куратор античності в Музеї Пола Гетті в Лос-Анджелесі Кеннет Лапатін каже, що римські скульптори іноді навмисно створювали свої статуї зі знімними головами, які «вискакували» з шиї. За його словами, це дозволяло використовувати різні матеріалі для тіла та обличчя, а також мати різних скульпторів, які працювали над однією статуєю.
Своєю чергою Лапатін наголосив, що у сучасному світі голови статуй знімають лише в рідкісних випадках.
«Римські скульптури приносять великі гроші на ринку антикваріату, і нечисті на руку артдилери зрозуміли, що можуть заробити більше грошей, продаючи два артефакти замість одного — тож вони самі обезголовлювали статуї», — розповідають в Live Science.
