1
Маса чорної діри в 33 рази більша, ніж у Сонця. Дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics.
Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряної маси в Чумацькому Шляху. Gaia BH3 (BH3) розташована приблизно за 2000 світлових років від Землі, що робить її другою найближчою до нашої планети відомою чорною дірою.
Gaia BH3 виявили в даних, зібраних космічним телескопом Gaia. Гравітація невидимої чорної діри змушувала зірку-компаньйон “коливатися” навколо спільного центру мас цієї подвійної системи. Дослідники зафіксували ці рухи в даних супутникових спостережень і за допомогою наземних обсерваторій оцінили масу чорної діри. Вона виявилася в 33 рази масивнішою за Сонце.
Анімація зоряної системи з наймасивнішою чорною дірою Галактики
Чорні діри поділяються на три типи: надмасивні, зоряної та проміжної маси. Чорні діри зоряної маси утворюються, коли масивні зірки, маса яких приблизно в 10 разів більша, ніж у Сонця, вибухають надновими. Хоча в Чумацькому Шляху тільки одна надмасивна чорна діра Стрілець А*, за оцінками, в Галактиці можуть існувати до 100 млн чорних дір зоряної маси. При цьому поки що астрономам вдалося виявити лише близько дюжини.
Дослідники зазначають, що чорні діри зоряної маси, раніше виявлені в Чумацькому Шляху, приблизно в десять разів масивніші за Сонце. Найближчим суперником BH3 є Лебідь X-1, маса якого в 21 раз перевищує сонячну. “Ніхто не очікував виявити чорну діру великої маси, що ховається поблизу”, – зазначив Паскуале Пануццо, астроном і співавтор дослідження.
Наймасивніші відомі чорні діри зоряної маси Галактики. Зображення: ESO/M. Kornmesser, відомості про ліцензію
Дані спектрального аналізу компаньйона, що обертається навколо чорної діри, показали дуже низький вміст металів – елементів важчих за водень і гелій. Це спостереження підтверджує гіпотезу про формування чорних дір зоряної маси здебільшого із зірок із низькою металічністю.
Вважається, що зірки з низьким вмістом металів втрачають менше маси протягом життєвого циклу порівняно із зірками з вищою металічністю. Тому в них залишається більше матеріалу для утворення чорних дір великої маси наприкінці еволюції.
