Чи варто карати собаку за погану поведінку

Тема виховання собак досить складна і суперечлива, оскільки за кілька років ситуація змінилася: якщо раніше практикувалися досить жорстокі методи, то зараз багато людей є прихильниками демократичного стилю виховання.

Однак з покараннями все складніше: не можна бути як занадто суворим, так і занадто м’яким.

Про те, як правильно покарати собаку, розповідають експерти. Чи варто карати собаку за погану поведінку? Багато людей покарання собаки вважають нелюдським і навіть жорстоким поводженням з твариною. Давайте розглянемо цю проблему разом.

Поки цуценята ще знаходяться з матір’ю, вони є табу для інших дорослих тварин, особливо псів. Але сама мати досить жорстко присікає бійки між цуценятами або фамільярне застосування гострих щенячих зубів проти неї.

Отже, коли щеня кусає вас, ви маєте право у відповідь вщипнути його за щоку або підвернути губу під гостре ікло агресора і строго сказати «боляче» або «ні».

Коли щенята досягають шестимісячного віку, то втрачають статус недоторканності і будь-який член зграї може покарати підлітка за неналежну поведінку. Супроводжується це страшним-престрашним гарчанням. Таким чином цуценя, а потім і дорослу собаку можна покарати за погану поведінку, якщо ви його спіймали на місці злочину.

Якщо, наприклад, ви побачили, що маленьке миле щеня гризе ваші старі капці — ви розчулилися і навіть посміялися. Але потім песик погриз ваші нові туфлі під час вашої відсутності і ви його відшмагали і накричали на нього. Це не правильно. Всі цінні речі мають бути прибрані з зоною доступу малюка. Крім того карати цуценя можна, тільки за справу. А не за те, що малюк біжить вас вітати, а ви кричите і б’єте його.

Не можна тикати цуценя носом в калюжу сечі. До 6 місяців вони не контролюють своє сечовипускання і дефекацію. Постеліть йому пелюшку або газету і хваліть, коли щеня сходить туди в туалет.

Якщо доросла собака несподівано стала гризти речі або мочитися вдома, то її треба показати ветеринарному лікарю, бо у неї можливі поведінкові проблеми або загострення якогось захворювання. Не можна за це карати тварину або позбавляти її їжі і води.

Не можна постійно залякувати і тим більше бити собаку. Собака відчуватиме постійний стрес, втратить життєрадісність та ініціативність. У неї настане «стан вимушеної безпорадності».

Якщо собака не слухається, то краще зайнятися з нею дресируванням під керівництвом кваліфікованого кінолога, який знає специфіку даної породи.

У жодному разі не можна бити собаку по голові або животу, бити собаку руками, ногами або повідцем. Можна шльопнути згорнутою газетою або прутиком, облити водою, грюкнути паперовим пакетом, використовувати диски Фішера.

Не рекомендується без нагляду кінолога застосовувати електронашийники для дресування, строгі ошийники і ривкові ланцюжки. Ви можете пошкодити собаці гортань, поранити шию і зіпсувати її психіку.

Не можна тримати собаку в темному приміщенні або на короткій прив’язі. Якщо собака хуліганить, залишаючись вдома одна, то краще залишати її в спеціальній клітці. Але клітина не повинна бути покаранням, а навпаки затишним місцем відпочинку і усамітнення для вашого вихованця.

Пам’ятайте, що у вихованні собаки потрібна послідовність. На дачі ви обіймалися з собакою і дозволяли їй ставити на вас лапи. А в місті собака порвала вам колготки перед виходом на роботу і ви її покарали — так не повинно бути!

Все, що не можна робити дорослому собаці, не можна дозволяти робити і цуценяті. Не потрібно бути надто суворим, потрібно бути послідовним. Для собаки дуже важливі чіткий розпорядок дня і дисципліна.