1622
У ніч з 27 на 28 серпня відбудеться дуже глибоке часткове місячне затемнення, під час якого тінь Землі накриє понад 96% повного Місяця. Хоча воно трохи не дотягує до повного й формально не буде «кривавим Місяцем», значна частина диска набуде мідяно-червоних відтінків, особливо на фотографіях. За підрахунками астрономів, це буде найглибше місячне затемнення у світі до наступного повного затемнення 31 грудня 2028 року. Про це докладно пише видання Live Science.
На відміну від сонячного, місячне затемнення повністю безпечне для очей: ним можна милуватися неозброєним оком, у бінокль чи через телескоп. Процес триває кілька годин, тому у спостерігачів і фотографів буде чимало часу, щоб вибрати найкращий ракурс. Це одна з найвдаліших можливостей за останні роки для фотографування Місяця в тіні Землі.
Де й як добре видно затемнення
Сонячні й місячні затемнення часто відбуваються парами в межах одного «сезону затемнень» — приблизно 34 дні, коли Сонце, Земля і Місяць шикуються достатньо точно, щоб виникали ці явища. Спершу при новому Місяці можливе сонячне затемнення, а приблизно за два тижні, під час повні, Місяць може пройти крізь тінь Землі, спричиняючи місячне затемнення.
Цього разу найкращі умови будуть у Північній і Південній Америках, де всі фази затемнення пройдуть високо в нічному небі. В Європі Місяць затемнюватиметься перед світанком, опускаючись до західного обрію — це теж дасть ефектні, «ландшафтні» кадри з затемненим Місяцем над горизонтом.
Найскладніший вибір для багатьох — не знайти Місяць, а вирішити, якою технікою спостерігати й знімати подію. Нижче — огляд варіантів від бінокля до «розумних» телескопів.
Біноклі: простий спосіб побачити деталі
Великі біноклі — відмінний інструмент для спостереження місячного затемнення. Моделі з оптичною стабілізацією, як-от біноклі Canon із 15-кратним збільшенням, компенсують тремтіння рук і дають стабільну, деталізовану картинку без штатива, дозволяючи добре роздивитися кратери та край тіні Землі. Такі прилади дорогі, проте вважаються одними з найкращих для огляду Місяця.
Бюджетніший варіант — біноклі типу SkyMaster 15×70 з великими об’єктивами діаметром 70 мм. Вони збирають багато світла, а 15-кратне збільшення розкриває чимало деталей, однак для зручності їх краще встановити на штатив.
Ще один універсальний вибір — Nikon Monarch HG 10×42. Вони поєднують якісну оптику, невелику вагу й водозахист, підходять і для астроспостережень, і для споглядання природи. Широке, різке поле зору полегшує стеження за тим, як тінь Землі повільно рухається по диску Місяця, а 10-кратне збільшення легше втримати без опори.
Класичні телескопи для детального огляду
Для тих, хто хоче бачити дрібні структури на Місяці, підійдуть аматорські телескопи. Наприклад, рефрактор Sky-Watcher Evostar 100ED дає контрастне, чітке зображення з тонкими деталями кратерів і дугоподібного краю тіні Землі. Якщо додати монтування з автостеженням, Місяць годинами залишатиметься в полі зору, що полегшує як візуальні спостереження, так і зйомку.
Для детальної астрофотографії добре зарекомендував себе Celestron NexStar 8SE. Завдяки великій фокусній відстані він формує крупне зображення Місяця, а комп’ютеризована система GoTo автоматично супроводжує об’єкт упродовж затемнення. У поєднанні зі спеціалізованою планетною камерою це дає змогу отримати виразні крупні плани.
Новачкам може підійти доступний та портативний рефрактор StarSense Explorer LT 70AZ. Він забезпечує непогану картинку кратерів і морів на Місяці, а фірмовий застосунок StarSense на смартфоні допомагає орієнтуватися в небі без попередніх знань астрономії. Втім, його штатив дещо хисткий, тому з ним потрібно поводитися обережно.
«Розумні» телескопи: автоматичне стеження й зйомка
Окремий клас — смарт-телескопи, які поєднують оптику, камеру та керування зі смартфона. Модель Seestar S30 Pro практично бере фотозйомку затемнення на себе: автоматично відшукує Місяць, стежить за ним і робить серії знімків, тоді як ви можете просто спостерігати за подією. Прилад легкий і працює від акумулятора, що зручно для виїздів за місто.
Компактний Dwarf Mini також автоматично супроводжує Місяць і робить різкі крупні плани. Одна з його сильних сторін — створення таймлапсів, на яких добре видно повільне ковзання тіні Землі по диску Місяця. Завдяки малим габаритам його легко брати в дорогу.
Модель Odyssey Pro орієнтована передусім на спостереження далеких туманностей, але й з Місяцем справляється блискуче. Вона поєднує автостеження з обробкою зображень «на борту», тому користувач отримує детальні кадри при мінімальних зусиллях. Недолік — висока ціна.
Фотокамери, об’єктиви й корисні аксесуари
Під час затемнення сильно відрізняється яскравість освітленої й затемненої частин Місяця, тому потрібна камера з хорошим динамічним діапазоном. Бездзеркальна Canon EOS R6 Mark II добре справляється з такими сценами й може працювати в парі як з довгими телевиками, так і з телескопом.
Nikon Z8 завдяки повнокадровому сенсору на 45,7 МП поєднує широкий динамічний діапазон з хорошою роботою на високих ISO, що важливо, коли Місяць тьмяніє в тіні Землі. Окрема зручна функція для астрофотографів — режим Night Vision з тьмяною червоною індикацією, який менше «вбиває» темнову адаптацію очей.
Sony A7R V з 61-мегапіксельним сенсором дозволяє знімати Місяць з величезним запасом деталізації, щоб потім сильно обрізати кадр без втрати якості. У поєднанні з ефективною стабілізацією й хорошою роботою в сутінках це потужний інструмент для тих, хто планує використовувати довгі телефотооб’єктиви чи телескопи.
Серед об’єктивів для затемнення популярні зум-«телевики», які дають можливість знімати і пейзаж із Місяцем, і крупні плани. Sigma 60–600 мм завдяки величезному діапазону фокусних відстаней дозволяє легко перемикатися між широкими й тісними кадрами, а на 600 мм добре передає дрібні деталі поверхні. Вона досить важка, зате дуже універсальна.
Canon RF 200–800 мм створена саме для кадрів, де Місяць займає майже весь кадр: велика фокусна здатна розкрити дрібні кратери й тонкі мідні відтінки тіні. Як і будь-який супер-телефон, вона найкраще працює зі стійким штативом. Sony 200–600 мм пропонує високу різкість, ефективну стабілізацію та меншу вагу порівняно з деякими конкурентами, залишаючись універсальним інструментом і для диких тварин чи спорту.
Через те, що під час глибокої фази Місяць помітно темнішає, витримки доводиться збільшувати — тож надійний штатив стає обов’язковим. Легкі, але жорсткі карбонові моделі на кшталт Benro Rhino Carbon Fiber легко витримують камеру з довгим об’єктивом або астробіноклем.
Корисними можуть стати й інші дрібниці. Наприклад, налобний ліхтар з червоним світлом (як Fenix HM55R) допоможе керувати камерою та телескопом, не псувавши адаптації очей до темряви. А місткий павербанк на зразок Anker Prime на 27 650 мА·год дозволить підтримувати заряд кількох пристроїв протягом усього багатогодинного спостереження.
Часті запитання про затемнення 27–28 серпня
Чи потрібні захисні окуляри для спостереження? Ні. На відміну від сонячного затемнення, місячне повністю безпечне для споглядання неозброєним оком, у бінокль чи телескоп. Жодні спеціальні фільтри або окуляри не потрібні.
Чи буде це «кривавий Місяць»? Ні, термін «кривавий Місяць» зазвичай вживають для повного місячного затемнення, коли весь диск входить у повну тінь Землі (умбру). У ніч з 27 на 28 серпня в умбру потрапить близько 96% Місяця, залишаючи тонку освітлену смужку. Втім, більша частина поверхні, найімовірніше, матиме червонуватий відтінок.
Чи можна зняти затемнення смартфоном? Так. Смартфоном зручно робити ширококутні кадри пейзажу з затемненим Місяцем над будівлями чи горами, особливо зі штативом. Для детальних крупних планів знадобляться бінокль, телеоб’єктив або телескоп.
Які налаштування камери варто спробувати? Можна почати з типових параметрів для повного Місяця: ISO 100, діафрагма f/8–f/11 і витримка 1/100–1/125 с, а потім поступово збільшувати витримку, у міру того як Місяць тьмяніє в тіні. Зйомка в RAW і використання брекетингу експозиції дадуть найбільшу свободу під час подальшої обробки.
Як побачити та зняти глибоке часткове місячне затемнення 27–28 серпня з’явилася спочатку на Цікавості.
