Щоб зрозуміти, чому одна планета зберігає помірний клімат, а інша перетворюється на розпечений парниковий світ, недостатньо знати лише її розмір, склад атмосфери та відстань до зорі. Планетолог Стівен Кейн із Каліфорнійського університету в Ріверсайді звертає увагу на параметр, який часто недооцінюють: справжню швидкість обертання планети.

Швидкість обертання визначає, як енергія від зорі перерозподіляється між різними районами планети. Вона впливає на атмосферну циркуляцію, погодні системи та взаємодію атмосфери з океанами, якщо вони існують. Проблема в тому, що для екзопланет астрономи часто не бачать твердої поверхні й змушені оцінювати обертання за змінами в атмосфері.
Венера показує, наскільки це може бути оманливо. Сама планета робить один оберт навколо осі приблизно за 243 земні доби, тоді як її верхня атмосфера обходить планету лише приблизно за чотири дні. Якщо орієнтуватися тільки на хмарні структури, можна отримати швидкість, що майже у 60 разів відрізняється від реальної швидкості обертання поверхні.
Як відрізнити обертання планети від вітру
Кейн пропонує спостерігати одну й ту саму екзопланету на різних довжинах хвиль. Інфрачервоні спостереження можуть проникати в глибші шари атмосфери. На Венері, наприклад, швидкість вітру зменшується ближче до поверхні. Якщо порівняти рух на кількох висотах, можна побудувати модель атмосферної циркуляції та точніше оцінити обертання самої планети.
Потреба в такому підході стане особливо актуальною після запуску місії ESA PLATO, запланованого на березень 2027 року. За прогнозами Кейна та його колег, PLATO може знайти кілька сотень планет, схожих на Венеру. Багато з них обертатимуться навколо відносно яскравих зір, що зробить їх зручними цілями для подальших спостережень, зокрема телескопом James Webb.
Велика вибірка «екзо-Венер» дозволить перевірити, чи справді надзвичайно повільне обертання часто зустрічається у розпечених парникових світів. Якщо більшість таких планет виявляться повільними ротаторами, це стане аргументом на користь важливої ролі обертання. Якщо ж швидкості будуть різними, дослідникам доведеться шукати інші причини різкого розходження кліматичних шляхів Землі та Венери.
Джерело: Phys.org / University of California, Riverside

1547