1535
Місія Cassini завершилася ще у 2017 році, однак її архівні дані продовжують змінювати уявлення про Сатурн. Дослідники виявили несподівану особливість у магнітосфері планети: одна з ключових областей, через яку частинки сонячного вітру можуть проникати ближче до атмосфери, розташована не там, де її очікували за аналогією із Землею.
Йдеться про магнітосферний касп — своєрідний воронкоподібний отвір поблизу полярних областей магнітного поля. На Землі його положення значною мірою визначається взаємодією земного магнітного поля із сонячним вітром, тому касп зазвичай розташований близько до місцевого полудня. Дані Cassini показали, що на Сатурні ситуація інша.
Учені проаналізували спостереження, отримані апаратом у 2004–2010 роках. У середньому касп Сатурна виявився зміщеним у післяобідній сектор — приблизно між 13:00 і 15:00 за місцевим часом. В окремих випадках область простягалася аж у напрямку 20:00.
Чому Сатурн поводиться не так, як Земля
Дослідники пов’язують зміщення з дуже швидким обертанням Сатурна. Один день на планеті триває приблизно 10,7 години. За таких умов обертання самої планети сильніше впливає на рух зарядженої плазми навколо неї. Додатковий фактор — велика кількість іонізованого матеріалу, який надходить у магнітосферу від супутника Енцелада.
Разом швидке обертання та диск заряджених частинок створюють режим, у якому тиск внутрішньої магнітосферної плазми відіграє більшу роль, ніж у земному випадку. Саме це, за висновками авторів, здатне «затягувати» касп у бік післяобідньої та вечірньої частини планети.
Результат має значення для моделей магнітного перез’єднання — процесу, під час якого магнітні лінії перебудовуються та можуть прискорювати частинки до високих енергій. Він також допомагає точніше інтерпретувати полярні сяйва Сатурна, оскільки положення каспа пов’язане з тим, де енергійні частинки потрапляють у верхню атмосферу.
Дослідження опубліковане в Nature Communications. Автори наголошують, що архів Cassini все ще містить матеріал для нових відкриттів навіть через багато років після завершення польоту апарата.
Джерело: ScienceDaily / Lancaster University
