1535
NASA переходить від окремих місячних місій до послідовного створення інфраструктури для майбутньої постійної присутності біля південного полюса Місяця. Перший етап архітектури Moon Base, який триватиме до 2029 року, передбачає понад двадцять роботизованих посадок. Кожна наступна місія має спиратися на попередню: доставляти наукові інструменти, перевіряти нові технології та поступово формувати систему постачання, необхідну для тривалих роботизованих і пілотованих операцій.
У програмі беруть участь одразу кілька комерційних компаній. Blue Origin готує великий посадковий модуль Blue Moon MK1. Його перша місія отримала назву Endurance. Апарат уже пройшов комплекс екологічних випробувань, включно з термовакуумними тестами в Космічному центрі Джонсона. Конструкція, силова установка й авіоніка зібрані, далі команди перевірятимуть з’єднання для корисного навантаження та проведуть роботу з кріогенними компонентами. Під час польоту Endurance має продемонструвати точну посадку, автономні системи та зібрати дані про місячне середовище.
Firefly Aerospace готує Blue Ghost Mission 2. У ній посадковий апарат працюватиме разом з орбітальним кораблем Elytra, утворюючи систему висотою близько 22 футів. Місія задумана як перша американська посадка на зворотному боці Місяця. Цей район цікавить учених через слабкі радіоперешкоди із Землі: там планують вивчати геологію зворотного боку та ранню історію Всесвіту. На борту буде три корисні навантаження NASA.
Які місії готують Intuitive Machines і Voyager
Intuitive Machines працює над місією IM-3 із посадковим модулем Trinity. Разом із ним до Місяця вирушить Altus-1 — перший місячний супутник-ретранслятор компанії. Trinity має доставити на поверхню п’ять корисних навантажень NASA, шість комерційних і одне цивільне. Районом роботи стане Reiner Gamma — незвичайна магнітна область на поверхні. IM-3 має стати першою місією, що безпосередньо досліджуватиме поверхню місячного «виру».
Voyager Technologies тим часом випробовує Griffin-1 у Лабораторії екологічних випробувань JPL. Посадковий апарат розрахований на великі вантажі й має стартувати наприкінці 2026 року. П’ять приладів NASA планують встановити на ровер Astrolab FLIP, який перевірятиме мобільність і технології для тривалих операцій. Після завершення випробувань Griffin-1 повернуть до підприємства Voyager у Піттсбурзі для фінального складання та підготовки до відправлення на мис Канаверал.
Окремо NASA співпрацює з Northrop Grumman над трьома демонстраційними комплектами. Частина обладнання спочатку створювалася для модуля HALO програми Gateway, але тепер її адаптують для поверхні. Серед завдань — перевірка систем, здатних пережити місячну ніч і багатоденні періоди в тіні, а також спільної енергетичної інфраструктури для різних об’єктів на поверхні.
Регулярні доставки в межах CLPS NASA розглядає як основу майбутнього місячного ланцюга постачання. До прибуття астронавтів роботи повинні перевірити на практиці посадку, зв’язок, мобільність, енергетику та інші елементи, від яких залежатиме робота довготривалої бази.
Джерело: ScienceDaily / NASA
