1499
Під національним парком Йеллоустоун у США лежить гігантська вулканічна система, здатна на виверження значно потужніші за звичайні вулкани. Попри це, наукові дані свідчать: хоча вулкан може прокинутися знову, найближчим часом він навряд чи спричинить катастрофічну «суперерупцію», якою лякають фільми та інтернет-спекуляції. Набагато вірогідніші менші лавові виливи або локальні гідротермальні вибухи, пише Interesting Engineering.
Чому Йеллоустоун вважають активним вулканом
Йеллоустоун розташований над мантійною гарячою точкою, де тепло з глибин Землі розплавляє породи під корою. Саме це живить його гейзери та гарячі джерела, а також зумовлює часті землетруси й повільні деформації земної поверхні.
За останні 2,1 мільйона років тут сталося три надзвичайно потужні виверження, що утворили кальдери. Останнє таке виверження було приблизно 631 тисячу років тому, а останній відомий лавовий потік — близько 70 тисяч років тому. Ця історія активності означає, що Йеллоустоун є активним, а не згаслим вулканом.
Водночас вулкани не мають «розкладу» вивержень. Популярна ідея, що Йеллоустоун «прострочений» і мав би вже вибухнути, є хибною. Геологи з Геологічної служби США (USGS) зазначають, що нині немає ознак, що під парком накопичилося достатньо придатної до виверження магми, аби запустити нову суперерупцію.
Станом на серпень 2026 року рівень вулканічної небезпеки Йеллоустоуна оцінюється як «нормальний»: сейсмічність і деформації ґрунту перебувають на фоновому рівні. У липні зареєстровано 68 землетрусів, найбільший з магнітудою 3,3. Невеликі підземні поштовхи в цьому районі — звичайне явище й самі по собі не свідчать про рух магми. Так само зміни в роботі гейзерів або коливання рівня ґрунту очікувані для великої та динамічної гідротермальної системи.
Найімовірніший сценарій: локальне виверження
Якщо Йеллоустоун знову вивергнеться, найправдоподібнішим сценарієм буде не континентальний вибух, а відносно обмежений лавовий вилив. Він може включати вилив ріолітових або базальтових лав, інколи з вибуховою фазою, що супроводжується викидом попелу та пемзи.
Після останнього кальдероутворювального виверження в регіоні сталося приблизно 80 порівняно невибухових вивержень, більшість яких сформували лавові потоки. За оцінками USGS, подібна подія сьогодні серйозно пошкодила б національний парк, але за умови евакуації людей безпосередня загроза для життя була б обмеженою.
Ще один реалістичний сценарій — гідротермальний вибух. Він відбувається, коли надзвичайно гаряча підземна вода раптово перетворюється на пару, різко розширюється й розриває навколишню породу. Невеликі такі вибухи в межах парку трапляються кожні кілька років і зазвичай становлять небезпеку лише локально.
Очікується, що наближення більшого виверження супроводжувалося б помітними попереджувальними ознаками. Серед них — інтенсивні «зграї» землетрусів, швидкі деформації земної поверхні, зміни у складі вулканічних газів і аномальні теплові потоки. За Йеллоустоуном постійно стежать за допомогою сейсмометрів, GPS-станцій, супутникових спостережень і приладів, що фіксують хімічний склад води та газів.
Що буде, якщо все ж станеться суперерупція
Повномасштабна суперерупція стала б зовсім іншим, набагато драматичнішим сценарієм. Така подія могла б викинути понад 1000 кубічних кілометрів матеріалу та підняти попільну хмару на десятки кілометрів у атмосферу.
Найбільші руйнування припали б на прилеглі до Йеллоустоуна райони штатів Вайомінг, Монтана та Айдахо. Пірокластичні потоки — швидкі хмари розпеченого газу, попелу та уламків порід — могли б спустошити території поблизу кальдери.
Вулканічний попіл рознісся б набагато далі по території США, а його товщина залежала б від вітрів і погоди. Масивні відкладення здатні обвалювати дахи будівель, забруднювати воду, псувати техніку, засипати посіви, порушувати роботу енергомереж і робити дороги малопридатними для руху. Навіть тонкий шар попелу може пошкоджувати авіадвигуни, що потенційно призвело б до масових обмежень авіаперельотів.
Суттєву шкоду зазнали б сільське господарство та логістика. Попіл може зіпсувати орні землі та фермерські господарства на значних площах заходу й центру США, а закриті аеропорти, перекриті дороги й перервані залізничні сполучення позначилися б на ширшій економіці.
Якщо сірковмісні гази з виверження дістануться верхніх шарів атмосфери, вони зможуть частково відбивати сонячне світло й тимчасово охолоджувати клімат. Це, у свою чергу, здатне змінити розподіл опадів і знизити врожаї у всьому світі. За оцінками USGS, такі кліматичні наслідки можуть тривати роками або навіть десятиліттями.
Попри масштабність можливих наслідків, суперерупція залишається для Йеллоустоуна найекстремальнішим і водночас найменш імовірним сценарієм. Вулкан дійсно може вивергнутися знову, але наразі немає жодних свідчень, що така подія — тим паче на рівні суперерупції — наближається. Найреалістичніші загрози для регіону й надалі пов’язані з локальними гідротермальними вибухами, землетрусами та віддаленою можливістю меншого вулканічного виверження.
Вчені оцінили, яким може бути наступне виверження Йеллоустоуна з’явилася спочатку на Цікавості.
