Пошук позаземного розуму, можливо, десятиліттями «слухав» не ті частоти. Астрономи стверджують: сигнали інопланетних цивілізацій можуть ховатися у високочастотних радіодіапазонах, які традиційні SETI-огляди майже не досліджували.
Дотепер основна увага припадала на вузьку смугу 1,42–1,66 ГГц — так званий «водяний отвір» між лініями випромінювання водню та гідроксилу, який вважали природним «каналом зв’язку» для розумних видів. Луїза Мейсон, аспірантка Манчестерського університету, разом із професором Майклом Гарретом та колегами Ендрю Симіоном і Келвіном Вандією запропонувала звернути увагу на міліметрові та субміліметрові діапазони — практично незвідану територію для пошуку техносигнатур.
Замість будувати нові інструменти дослідники скористалися архівами вже наявних спостережень потужної обсерваторії ALMA в Чилі, які збирали для зовсім інших астрофізичних завдань. У цих даних шукали вузькосмугові радіосигнали, що за своєю природою не можуть мати природного походження. Щоб оцінити, скільки зір потрапляло в поле зору телескопа, застосували Безансонську модель Галактики.
Цей підхід дав і несподіваний побічний результат: виявилося, що один із попередніх оглядів із 1327 спостережень насправді охопив близько 6,1 мільйона зір, а не 288 тисяч, як рахували за традиційними каталогами. Тобто SETI вже перевірив куди більше зоряних систем, ніж вважалося. Роботу представили в липні 2026 року на Національній астрономічній зустрічі Королівського астрономічного товариства в Бірмінгемі.
Значення ідеї в тому, що вона фактично відкриває новий фронт пошуку. Високочастотні радіотелескопи, як-от ALMA, здатні реєструвати сигнали, недоступні класичним антенам, і роблять це «попутно», під час звичайних наукових спостережень. Якщо переглянути десятиліття накопичених архівів під цим кутом, шанси помітити щось штучне зростають — без потреби будувати дороге нове обладнання.

968