1067
У Північному морі біля західного узбережжя Данії з’явилася перша турбіна найбільшої в країні морської вітроелектростанції. 4 березня 2026 року компанія RWE повідомила, що на проєкті Thor встановлено першу з 72 вітроустановок — і це старт фінального етапу будівництва станції потужністю 1,1 гігавата. Коли всі турбіни стануть на місце, Thor зможе живити понад мільйон датських домівок.
Масштаб окремої турбіни складно уявити з берега. Кожна установка Siemens Gamesa має потужність 15 мегаватів і підноситься на 148 метрів над рівнем моря, а довжина однієї лопаті ротора — 115 метрів. Це приблизно висота футбольного поля, поставленого сторч. 72 таких машини і дають сумарні 1,1 ГВт. «Масштабні будівельні проєкти в морі вимагають командної роботи, точності й чіткої відданості безпеці», — коментує Свен Утермолен, гендиректор RWE Offshore Wind.
Як будують станцію в морі
Логістика тут не менш складна за саму турбіну. Компоненти відвантажують із порту Есб’єрг, а монтаж у морі виконує спеціалізоване судно Brave Tern компанії Fred. Olsen Windcarrier. Установка триватиме до кінця 2026 року, а повністю в експлуатацію станцію планують ввести у 2027-му. Ліцензія на виробництво електроенергії видана на 30 років — тобто Thor працюватиме щонайменше до середини століття.
Є в проєкті й екологічна деталь, яку легко проґавити. 36 сталевих веж станції виготовлено з нижчим вуглецевим слідом. Морський вітропарк дає чисту енергію в експлуатації, але виробництво тонн сталі для веж і фундаментів саме по собі енергоємне, тож зниження викидів на етапі виготовлення — важливий крок до того, щоб «зелена» станція була зеленою протягом усього життєвого циклу.
Що станція дасть регіону
Окрім електроенергії, Thor приносить робочі місця. У сервісній будівлі в порту Торсмінне з’явиться 50–60 постійних позицій — люди обслуговуватимуть турбіни весь термін роботи парку. Володіє проєктом RWE (51%) спільно з Norges Bank Investment Management (49%), тобто в справу вкладено й капітал норвезького суверенного фонду.
Чому це цікаво за межами Данії? Turbіни на 15 МВт іще кілька років тому були на межі можливого, а тепер їх ставлять серійно, десятками. Що більша одинична потужність, то менше фундаментів, кабелів і рейсів монтажних суден потрібно на той самий гігават — а отже, дешевша й швидша кожна нова станція. Thor — наочний приклад того, куди рухається морська вітроенергетика Європи: до дедалі більших машин і дедалі нижчої ціни за кіловат-годину. Для країн Балтики й Північного моря, включно з майбутніми українськими проєктами на морі, це готовий орієнтир.
Джерело: RWE
