
Уявлення про те, що коти панічно бояться води, настільки вкоренилося, що ми навіть не ставимо його під сумнів. Досить згадати, з яким жахом більшість котів реагує на купання. Але якщо придивитися уважніше, картина виявляється складнішою й цікавішою: далеко не всі коти бояться води, а ті, що уникають її, роблять це не через панічний страх, а з цілком раціональних причин, закладених самою природою та особистим життєвим досвідом кожної окремої тварини.
Щоб зрозуміти котяче ставлення до води, треба зазирнути в далеке минуле цих тварин. Предки домашніх котів мешкали в посушливих регіонах Близького Сходу, де великих водойм було мало, а потреби плавати не виникало взагалі. На відміну від собак, коти не еволюціонували як водоплавні тварини, тож глибока вода для них — незнайоме й тривожне середовище, а не звична й безпечна стихія для щоденного життя, полювання та відпочинку.
Справжні причини нелюбові до води
Головна причина — намокла шерсть. Котяче хутро вбирає воду й довго висихає, стаючи важким і холодним. Мокрий кіт втрачає рухливість і здатність швидко тікати, що для тварини з інстинктами здобичі й хижака вкрай некомфортно й навіть небезпечно. До того ж намокла шерсть гірше зберігає тепло, і кіт відчутно мерзне, а вилизування такого важкого й мокрого хутра забирає в нього багато сил, енергії та дорогоцінного часу.
Додається й чутливість до запахів. Водопровідна вода пахне хлором та іншими домішками, які котячий тонкий ніс сприймає значно різкіше за наш. А ще важливу роль відіграє досвід: якщо кошеня не привчали до води змалку й воно не мало приємних контактів із нею, доросла тварина цілком закономірно уникатиме незнайомого й неприємного відчуття намокання практично протягом усього свого подальшого життя.
Чи всі коти бояться води
А ось і найцікавіше: багато котів воду обожнюють. Незліченні власники бачили, як їхні улюбленці зачаровано ловлять струмінь із крана, п’ють із-під нього чи граються краплями. Існують і породи, які взагалі люблять плавати, — наприклад, турецький ван, якого недарма прозвали «плавучим котом». Тож узагальнення про вроджений страх води далеко не завжди відповідає дійсності й радше є поширеним і живучим міфом.
Висновок простий: більшість котів не так бояться води, як не бачать сенсу мокнути й почуватися вразливими. Якщо вам таки треба скупати улюбленця, робіть це спокійно, без різких рухів, теплою водою й без зайвого галасу. А привчати до води найкраще змалку й через гру. Тоді для кота вода стане якщо не улюбленою, то принаймні цілком стерпною й буденною частиною його спокійного домашнього життя поруч із вами.

1231