1378
Науковці виявили групу нейронів у стародавній ділянці мозку, яка відіграє ключову роль у здатності зосереджуватися. Ці клітини, схоже, покращують увагу, відфільтровуючи відволікання й спрямовуючи мозок на найважливішу інформацію. Відкриття, зроблене на мишах дослідниками з Університету Джонса Гопкінса, вказує на мозкову систему, спільну для всіх хребетних, включно з людиною, і може допомогти розробити точніші методи лікування розладів уваги. Роботу опублікували в Nature Communications.
«Характерна риса СДУГ у тому, що навіть слабкі подразники відвертають увагу — і саме це ми бачимо, коли вимикаємо ці нейрони, — пояснив керівник дослідження, нейробіолог Шриш Майсор. — Але вже наступного дня, коли нейрони знову вмикаються, та сама тварина здатна ігнорувати відволікання, навіть дуже сильні». Люди й інші тварини постійно сортують конкурентну інформацію, зосереджуючись на головному й ігноруючи менш важливе, — цю здатність називають вибірковою просторовою увагою.
Роками вважали, що увагою керує переважно префронтальна кора — ділянка, особливо розвинена в людини й приматів. Але це пояснення залишало важливе питання відкритим: багато тварин теж уміють зосереджуватися, хоча не мають розвиненої префронтальної кори. «Якщо повернутися на сотні мільйонів років в еволюції, то птахи й риби мали цю здатність, не маючи розвиненої префронтальної кори. Як же мозок розв’язує цю задачу?» — розмірковує провідний автор Нінад Котарі.
Відповідь знайшли у стовбурі мозку. Дослідники встановили, що увагу в мишей регулює мережа гальмівних нейронів, наявних у різних видів хребетних — і в птахів, і в риб. Щоб перевірити роль цих клітин, команда розробила тест на увагу, схожий на ті, що застосовують у дослідженнях людей: миші дивилися на візуальні підказки на екрані й отримували винагороду, коли правильно реагували на інформацію прямо перед собою, ігноруючи відволікаючі сигнали збоку.
Миші успішно виконували завдання — доки дослідники тимчасово не вимикали ці нейрони стовбура мозку. «Коли ми їх інактивуємо, миші стають гіпервідволікуваними», — розповів Котарі. Додаткові тести виключили проблеми із зором чи рухом: тварини втрачали саме здатність оцінювати конкурентну інформацію й зосереджуватися на найрелевантнішому сигналі.
«Єдине, що було порушено, — здатність узяти конкурентні шматки інформації, порівняти їх і звернути увагу на місце з найважливішою інформацією, — зазначив Майсор. — Ця частина мозку — наче «двигун уваги», що вирішує: на що саме мені варто звернути увагу прямо зараз?» Дослідники тепер хочуть краще зрозуміти, як ці нейрони впливають на просторову увагу в різних видів і чи виконують схожу функцію в людей.
«Усі наявні докази свідчать, що ці нейрони існують і в людей, — каже Майсор. — Але чи відповідають вони за вибіркову просторову увагу в нас? Захоплива гіпотеза — що вони відіграють вирішальну роль». Майбутні дослідження можуть вивчити активність цих клітин у людей із СДУГ та аутизмом. Якщо виявиться, що вони працюють інакше за таких станів, це відкриття зможе спрямувати розробку прицільніших ліків і терапій.
