1129
Скам’янілості, знайдені в Японії понад два десятиліття тому, нарешті ідентифікували як новий рід і вид гігантської саламандри. Тварина під назвою Limnospondylus ajimuensis жила приблизно 3,5 мільйона років тому на теплішому й вологішому острові Кюсю і, ймовірно, сягала 1,1 метра завдовжки. Її відкриття натякає, що серед скам’янілостей, яким колись дали хибну класифікацію, може ховатися ще чимало невідомих гігантських саламандр.
Наприкінці 1990-х науковці в районі Адзіму префектури Оїта виявили три скам’янілі хребці гігантської саламандри з родини Cryptobranchidae. Кістки збереглися у формації Цубусугава — шарі давніх озерних відкладів пліоцену віком близько 3,5 мільйона років. В тій самій формації знайшли й рештки слонів і крокодилів — тварин, які нині в Японії не водяться. Разом ці знахідки вказують на період, коли регіон був значно теплішим і вологішим, ніж сьогодні.
Спершу дослідники віднесли скам’янілості з Адзіму до роду Andrias, до якого належать найбільші сучасні земноводні. Проте тоді бракувало порівняльного матеріалу й анатомічних досліджень, щоб точно визначити, який саме це вид. Понад 20 років потому команда Кіотського університету повернулася до цих кісток і розкрила нові подробиці про їхню належність. Роботу опублікували в журналі PeerJ.
Науковці порівняли кістки з Адзіму зі скелетами сучасних видів Cryptobranchidae. Аналіз показав, що скам’янілості складаються з переднього тулубового, середнього тулубового та крижово-хвостового хребців. Особливо важливим виявився середній тулубовий хребець: він містив анатомічні ознаки, яких немає в жодного іншого відомого представника родини. На підставі цих відмінностей команда дійшла висновку, що рештки належать і невідомому раніше виду, і новому роду.
«Адзіму — єдине місце у світі, де знайдено і скам’янілості родини гігантських саламандр, і сучасні роди, — зазначає перший автор Масахіро Нода. — Я радий, що це дослідження підкреслило Японію як ключовий регіон для розуміння їхньої еволюційної історії». Назву виду склали з грецьких слів limne (озеро) і spondylos (хребець), а видова частина вказує на місце знахідки. Ця саламандра жила у широких прісноводних озерах і болотах, що кілька мільйонів років тому вкривали частину Кюсю.
До цього в родині Cryptobranchidae описали лише п’ять родів, тож визнання ще одного — важливе доповнення до розуміння різноманіття гігантських саламандр. Їхні скам’янілості знаходили по всій Північній півкулі, але через брак анатомічних знань багато зразків приписували сучасному роду Andrias. Нові результати припускають, що деякі з тих скам’янілостей насправді можуть представляти чимало ще не розпізнаних видів.
Зникнення Limnospondylus ajimuensis, імовірно, спричинили похолодання під час переходу від пліоцену до раннього плейстоцену та серйозні зміни місцевих середовищ проживання. А от його родич — японська велетенська саламандра Andrias japonicus — досі живе в річках регіону Адзіму та по всій Японії. «Останнім часом рідні гігантські саламандри Японії стикаються з викликами — гібридизацією з чужорідними видами та руйнуванням середовища існування, — додає Нода. — Це дослідження змусило мене по-новому оцінити важливість збереження сучасних видів для майбутнього».
