1548
Приблизно для п’яти відсотків людей аерофобія робить мандрівки літаком справжнім випробуванням. Дізнайтеся, як подолати тривогу.
Новини про сильну турбулентність або рідкісні технічні проблеми під час польоту можуть підсилювати тривогу. «Коли ми хвилюємося, мозок має властивість переоцінювати ризик, – каже професор Роберт Бор, директор Центру авіаційної психології. – Це робить загрозу більш відчутною, але не означає, що вона справді ймовірніша. Швидше за все, вас може вбити удар віслюка, ніж ви загинете в авіакатастрофі».
Підготуйтеся заздалегідь: знання знижують страх
Роберт Бор радить не чекати, поки опинитеся в літаку. Одна з найпростіших і водночас ефективних речей − розібратися, що відбувається під час польоту.
Пояснення звуків і рухів літака роблять їх менш страшними. Дізнайтеся, що пілот трохи зменшить тягу після зльоту або що невеликий крен літака незабаром після вильоту означає, що він повертає курс у бік пункту призначення, а не що щось пішло не так.
Для прикладу уявіть літак у повітрі, як чорницю в желе. Коли желе колихається, чорниця теж рухається, але вона не падає на дно й не руйнується. Така технічна аналогія допомагає переосмислити турбулентність.
Прийоми, які дійсно допомагають
Окрім знання, психолог рекомендує прості практичні прийоми, які можна застосувати прямо в літаку. Вони впливають на тіло, а через нього – на відчуття тривоги.
- Дихайте повільно. Змініть ритм дихання, щоб контролювати кількість доступного кисню і знизити серцебиття. Робіть повільний вдих і повільний видих на п’ять, сім секунд, випускаючи останню порцію повітря. Це має фізичний заспокійливий ефект.
- Стисніть сідниці. Це частина методу прогресивної м’язової релаксації, а сідничні м’язи зручні для виконання в кріслі й малопомітні для оточення. Сильно стисніть сідниці на п’ять секунд, потім розслабте на п’ять секунд. Коли ви переводите мимовільне напруження у свідоме, тіло перестає посилати загальний сигнал тривоги.
- Швидке постукування середнім пальцем. Сильно постукуйте середнім пальцем якомога швидше, утримуючи інші пальці нерухомими. Ця дія вимагає великої кількості уваги мозку, тому відволікає його від тривожних думок. Мозок просто не може інтенсивно хвилюватися й одночасно координувати таку дрібну моторну задачу.
Коли потрібна допомога ззовні
У важчих випадках лікар може призначити ліки, що допомагають зменшити паніку. Деякі авіакомпанії проводять курси для людей із фобією польотів, а також доступна віртуальна реальність для терапії – усе це може бути корисним.
Бор підкреслює, що поєднання знань і поведінкових технік дає найкращий результат. «Можливо, ви не полюбите літати, але страх почне слабшати. Кожен вдалий політ посилає мозку сигнал: насправді це мене не переможе», – говорить він.
